Перейти до вмісту

Підживлювати сьогодні дух, надихати та через творчість говорити про війну. Це про наше житомирське “Сонечко”.

Вже пів століття ансамбль утверджує та популяризує українське, даруючи людям красу та насолоду. Й з усіх закордонних фестивалів-конкурсів дитячий ансамбль повертався з гран-прі. Там усі дивуються: як таких красивих і талановитих дітей можна відібрати?

“Ми ж відповідаємо, що не відбираємо. У нас немає некрасивих людей, бо нація така…”, — каже Михайло Гузун, директор житомирської міської школи хореографічного мистецтва “Сонечко”, народний артист України.

Вересень 1973 рік. Михайло та Тетяна Гузуни створюють дитячий хореографічний ансамбль у структурі художнього відділу міського Палацу піонерів та школярів.

Михайло Семенович згадує, як у ті часи він із пані Тетяною ходили вулицями, підходили до молодих мам із дітьми й запрошували на хореографію.

“Я казав: ваша дитина має правильну поставу і здатність до танців. По садочках і школах ходили. Потім всі побачили, що є толк, до нас масово почали водити дітей. Нас почали запрошувати в міста за межі України” , — згадує пан Михайло.

Пізніше “Сонечко” виокремилося в Міський центр хореографії. І вже у 1993 році — створили школу.

“Ми два роки виношували плани створити школу хореографії. Тоді міським головою був Віталій Мельничук. Важливий момент — це повинна бути саме школа, а не гурток і функціонувати заклад мав би саме в системі освіти”, — згадує Михайло Гузун.

Інший важливий момент — вдале розташування, поруч із загальноосвітніми закладами, аби діти після завершення уроків мали змогу віддаватися хореографії.

Міносвіти тоді згоди довго не давало. Мовляв, як це: школа хореографії в Житомирі? Це ж не Харків, не Одеса, не Львів, де є оперні театри.

Попри це, рішення відкрити школу хореографії у Житомирі прийняли на місцевому рівні. Для цього все було вже сформовано: колектив, програма…

Це була перша в Україні школа хореографії в системі освіти. Табелі, оцінки, журнали, уроки — все відповідає стандартам закладу освіти. А по завершенню навчання — диплом артиста професійного балету та керівника танцювального колективу.

У 2013-му ансамбль отримав звання академічного. До слова, в Україні тільки два хореографічних колективи мають таке звання — ансамбль танцю України імені Павла Вірського та ансамбль танцю “Сонечко” в Житомирі.

“Космонавти живуть на землі” — композиція, присвячена космосу та Сергію Павловичу Корольову; хореографічна композиція “Майдан”; “Мелодія життя” — це ще далеко не всі унікальні хореографічні твори, яких, зі слів Михайла Гузуна, більше немає на планеті Земля”. Унікальними й особливими є композиції, де через творчість показується війна. І важливим є той момент, що всі танцювальні номери на цю тематику завершуються з НАДІЄЮ.

На столі директора хореографічної школи та почесного громадянина Житомира помічаємо клаптик паперу. На ньому — цитата Едмунда Берка: “Єдине, що потрібно для тріумфу зла, — це щоб хороші люди нічого не робили”.

Каже, у школі виховують дітей так, щоб вони відчували потребу творити добро. Добро все ж має жити у серцях, навіть попри жорстоке нинішню реальність.

Сьогодні колектив виступає з концертом та отримує вітання в театрі. А вже завтра — розпочинається підготовка до фестивалю-конкурсу, що відбудеться в середині червня в Монтані (Болгарія). Потім — два фестивалі в Румунії та Італії…

Джерело: ЖМР

Коментувати
Share.
Leave A Reply

Exit mobile version