Синдром Аспергера – це одна з форм аутизму, що характеризується відмінностями у роботі нервової системи людини, які впливають на сприйняття світу та взаємодію з навколишнім середовищем.
Останнім часом згадки про синдром з’являються в інформаційному просторі, а публічні люди, політики, бізнесмени (до прикладу Ілон Маск) відкрито обговорюють, що мають такий розлад. Попри труднощі в спілкуванні, вони будують сім’ї, кар’єру та ефективно взаємодіють з суспільством.
Водночас медичного діагнозу «синдром Аспергера» більше не існує, в міжнародних класифікаціях його відносять до розладів аутистичного спектра (РАС) 1-го рівня важкості. Особам, яким раніше діагностували синдром Аспергера, нині його має бути змінено на діагноз РАС без порушення мови чи розумової відсталості.
Проте сьогодні цю назву і досі іноді вживають в побутовому спілкуванні.
Симптоми синдрому Аспергера можуть суттєво відрізнятися у кожної людини. Проте найпоширеніші ознаки цього розладу охоплюють труднощі у соціальній взаємодії, обмежені інтереси та ригідність у поведінці. Ось основні симптоми:
- Складнощі у соціальній адаптації. Діти з синдромом Аспергера часто мають проблеми зі спілкуванням та встановленням соціальних зв’язків. Вони можуть мати обмежені інтереси та нетипові реакції на соціальні ситуації.
- Монотонність у заняттях. Деякі діти можуть проявляти інтерес до зайняття однотипними заняттями чи зацікавленнями протягом тривалого періоду часу, не виявляючи бажання або потреби змінювати їх.
- Загострена чутливість до зовнішніх подразників. Деякі діти з синдромом Аспергера можуть бути надзвичайно чутливі до звуку, світла, запахів та інших зовнішніх стимулів, що може викликати стрес та дискомфорт.
- Мовлення “механічного” типу, що характеризується монотонністю та відсутністю тональності.
- Фантазія. Досить часто діти саме з таким симптомом мають бурхливу фантазію.
Синдром Аспергера не лікується медикаментозно, адже це не хвороба, а особливість нервової системи.
Однак є способи допомогти таким людям краще адаптуватися до суспільства:
– Психологічна підтримка. Спеціалісти допомагають розвинути соціальні навички, навчають краще розуміти емоції інших.
– Когнітивно-поведінкова терапія. Допомагає керувати стресом і знижувати тривожність у незвичних ситуаціях.
– Розвиток сильних сторін. Люди з синдромом Аспергера можуть мати чудову пам’ять, аналітичне мислення, творчі здібності. Важливо знайти сферу, де ці таланти будуть розкриватися.
– Підтримка сім’ї та оточення. Чим більше розуміння буде з боку родичів, друзів і колег, тим легше людині буде адаптуватися до суспільного життя.
Синдром Аспергера – синдром, що може суттєво впливати на якість життя людей, але з правильною підтримкою та лікуванням люди з цим розладом можуть досягти значних успіхів. Якщо ви підозрюєте наявність симптомів у себе, своєї дитини чи близької людини, то зверніться до сімейного лікаря або невролога для первинної консультації.

