Українська освітня реформа знову опинилася під жорсткою критикою з боку Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. У зверненні до Міністерства освіти він фактично констатував: школа більше не виконує своєї базової функції — підготовки учнів до національного мультипредметного тесту (НМТ), а частина змін у системі освіти має побічний ефект у вигляді масового скорочення навчальних закладів.
Йдеться не про поодинокі проблеми, а про системний збій, який, за словами омбудсмена, накопичувався роками.
«Школа не готує — рятують репетитори»
Найгостріша теза, озвучена у зверненні, стосується якості підготовки до НМТ. Лубінець прямо заявляє:
«Належної підготовки учнів до НМТ фактично немає. Школа не формує компетентностей, які перевіряються тестуванням. Як наслідок, допомогти дитині можуть лише репетитори».
Фактично це означає, що державна школа дедалі частіше перетворюється на формальну інституцію, тоді як реальну підготовку до вступу у ЗВО батьки змушені оплачувати окремо. У системному вимірі це створює соціальну нерівність: учні з менш забезпечених родин опиняються у гіршій стартовій позиції.
«Що робити тим, у кого немає грошей?»
Окремо омбудсмен підкреслює проблему доступності освіти:
«Але що робити, якщо дитина не може звернутися до репетитора?»
Це питання фактично виводить дискусію за межі педагогіки — у площину соціальної справедливості. Освіта, яка декларується як безоплатна, де-факто частково переходить у платну модель через тіньовий ринок репетиторства.
Діти з ТОТ: «сліпа зона» освітньої політики
Ще один блок критики стосується дітей із тимчасово окупованих територій (ТОТ). За словами Лубінця, держава досі недостатньо інформує таких учнів про можливості вступу та освітні маршрути.
У підсумку формується ризик втрати цілого покоління абітурієнтів, які або не знають про свої права, або не мають реальних інструментів для їх реалізації.
Освітня реформа як фактор закриття шкіл
Окреме занепокоєння викликає процес оптимізації мережі навчальних закладів. Омбудсмен прямо вказує на «непродумане закриття шкіл», яке відбувається паралельно з реформою.
Фактично це створює подвійний ефект: з одного боку — декларована модернізація, з іншого — скорочення доступу до освіти в окремих громадах, особливо в сільських та прифронтових регіонах.
Міністерству поставили політичний дедлайн
Звернення Лубінця адресоване Міністерство освіти і науки України і містить прямий заклик до термінового перегляду підходів у кількох ключових напрямках: підготовка до НМТ, доступність освіти та інформаційна політика щодо дітей з ТОТ.
Фактично мова йде про вимогу не точкових змін, а повного перезавантаження окремих елементів освітньої політики.
Ситуація, озвучена омбудсменом, демонструє глибший конфлікт у системі: між задекларованою реформою та реальним станом шкільної освіти. І якщо ці суперечності не будуть вирішені найближчим часом, освіта ризикує остаточно втратити функцію соціального ліфта, перетворившись на систему, де успіх визначається не школою, а фінансовими можливостями родини.
