Як не тільки знайти себе після повернення з фронту, а підтримувати ветеранів і давати дороговказ молоді? На цю тему спілкуюся з Євгеном Черноштаном, помічником начальника Житомирської академії поліції з ветеранського напрямку. Євген родом з Донеччини, ветеран, особа з інвалідністю внаслідок війни першої групи. Ми зустрілися у Коростишеві, куди він приїхав для знайомства і налагодження співпраці з представниками ветеранських організацій міста.
— Пане Євгене, розкажіть як починався ваш шлях захисника.
Розпочати свою історію хочу з кінця 2013 року та початку 2014, бо я є учасником АТО/ООС. У 2014 році у складі військового формування вийшов з смт. Тельманова (Бойківське, Донецької області, нині тимчасово окуповане) до міста Маріуполь. У Маріуполі проходив службу на посаді начальника відділення реагування на надзвичайні ситуації аварійно-рятувального загону спеціального призначення в ГУ ДСНС у Донецькій області. Залучав сили та засоби до мінімізації наслідків АТО та ООС. Наприкінці 2021 року, у зв’язку із закінченням контракту, звільнився. В 2022 виїхав з сім’єю до Житомира. В славному місті десантників погуляв десь півтора місяці, згодом прийняв рішення, що моя участь у відсічі російської агресії буде не зайвою, пройшов відбір до десантно-штурмових військ і в складі 79 окремої десантно-штурмової бригади вирушив на Схід. Тому що це наша земля і ми її повинні боронити! 8 квітня 2023 року отримав важке поранення, був евакуйований. Після тривалого лікування, реабілітації, звільнення із ЗСУ та профадаптації я знову в строю.
— Ви повернулись до Національної поліції України?
Так, на посаду викладача циклу спеціальної підготовки Житомирської академії поліції. В Національній поліції я навчав молодь, також наші випускники отримують військову спеціальність «стрілець». Напевно зарекомендував себе з гарного боку, бо згодом мені запропонували посаду помічника начальника з ветеранського напрямку.
— Чим займаєтесь на цій посаді?
Займаюсь роботою з ветеранами системи Національної поліції, Національної гвардії та інших підрозділів ЗСУ. Станом на зараз є задум співпрацювати з громадськими організаціями області з метою налагодження співпраці, взаємодії та участі в складанні дорожньої карти для наших ветеранів, щоб підказати, як їм діяти після повернення з фронту. Тобто, ветерани повинні соціалізуватися, бути ситими, бо голодний ветеран — це загальнодержавна проблема. Для цього ми повинні максимально скористатися тими можливостями, які нам надають наші міжнародні партнери і ветеранська політика в державі, Зараз я бачу і відчуваю, що наша держава хоче почути ветеранів, тому нашу співпрацю будемо будувати в конструктивному руслі.
— Що ви вкладаєте в поняття конструктив?
Відповідно до «Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року», в системі Національної поліції України закладена співпраця з ГО, активістами, органами місцевого самоврядування, державної влади та всіма іншими, хто має вплив на позитивний результат реабілітації та супровід наших ветеранів.
Започаткована крута ініціатива — працевлаштування ветеранів до національної поліції України, які брали безпосередню участь у відсічі російської агресії, захисту територіальної цілісності нашої держави та отримали поранення при виконанні бойових завдань.
— Ваші плани у такій роботі на найближчий час?
У нас розроблена програма з патріотичного виховання молоді. У ній розписані напрямки, які ми можемо висвітлити та залучити молоде покоління, чим ми можемо бути корисні. Наприклад, можемо долучити наших спеціалістів з вибухотехнічної служби, також в нас дуже потужна кінологічна служба. Актуальним напрямком є КІБЕРБЕЗПЕКА, бо молодь завжди піддається впливу зі сторони тих осіб, яких вона не бачить. Плюс у нас дуже потужні кінологи, є напрямок «поліцейській пліч о пліч із службовою собакою». Також у нас дуже енергійні ветерани, я серед них (посміхається), тому відбувається робота з ветеранами по-функціоналу, є команда хлопців, які брали участь в АТО/ООС, активній фазі проведення бойових дій з відсічі російської агресії. Тобто сам напрямок молодіжно-патріотичного виховання ми можемо закривати чотирма позиціями.
Стосовно роботи з нашими ветеранами, то тут у пріоритеті спорт, розвиток, активний відпочинок, звісно в комплексі з реабілітацією.
Стосовно співпраці з громадськими організаціями? Тут ми завжди на зв’язку, ми контактуємо, проходять різні заходи, також я став членом Консультативної ради з питань ветеранів при Житомирській обласній військовій адміністрації (ЖОВА), подавав свою кандидатуру від Житомирської області для оновлення складу Ради ветеранів війни за Незалежність України при Мінветеранів. Переконаний, що співпраця з ГО дасть можливість отримувати від керівників цих організацій інформацію про потреби ветеранів, бо фізично охопити всіх ветеранів області неможливо. Думаю, це питання я винесу на Консультативну раду з питань ветеранів при ЖОВА.
— З якою метою ви приїхали в Коростишів?
Сьогоднішній день і наша робота направлені на те, щоб ближче познайомитися з головами громадських організацій Коростишева. Почути сьогодні про проблематику на місцях, щоб у подальшому ми могли цю проблематику проаналізувати і розробити загальну карту Національної поліції та громадських організацій стосовно спільної діяльності. Наприклад, чим поліція може бути корисною, а чим може бути корисна громадська організація. Ми ж всі браття, держава у нас одна і ми робимо всі загальну справу. Так що, Слава Україні!
Героям Слава! Додамо, що розмова за філіжанкою кави з Євгеном Черноштаном відбувалась у «Просторі турботи про ветерана Коростишівської лікарні». На зустріч-знайомство завітали Борис Ружицький, Станіслав і Дмитро Станчики з ГО «Житомирське обласне об’єднання учасників бойових дій та волонтерів “Справедливість”», Костянтин Чередник, голова «Житомирської обласної організації учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни “УВО” в Житомирській області» та Михайло Сліпченко, голова «Консультативної ради з питань ветеранів при Житомирській обласній військовій адміністрації».
