Продовжуємо рубрику про мікробізнес. Цього разу в об’єктиві журналістів «Житомир Щодня» «святая святих» мікробізнесу – ринок.
На Житньому ринку впадає в око кав’ярня, над якою майорить жовто-блакитний прапор. Читаю вивіску: «Разом з кавою, зараз». Підходжу, роблю замовлення, знайомлюся з пані Іриною Володарчик. За словами власниці, відкрилась вона недавно.
«У вересні пішов третій місяць роботи. Чому обрала Житній базар? Так склалися обставини. Шукала по місту, бо мала ідею, але не було пропозиції. Потім склалося тут і я зайняла місце», – розповідає Ірина.
– Пані Ірино, ваша кав’ярня працює для містян, які прогулюються ринком: підійшли, замовили, пішли далі.
– Так, на ринок люди приходять за закупами, а не сидіти в кафе. Тому я не обирала локацію з приміщенням для відвідувачів чи столиками зі стільцями біля торгових рядів.
Кав’ярня «Разом з кавою, зараз» розрахована на тимчасові зупинки, щоб не відволікати від цілей, а допомогти провести час на базарі зі смаком, радістю та посмішкою.
– Що найбільше користується попитом та чи маєте родзинку у меню?
– Спочатку я пропоную гарну зустріч, приємну розмову, а тільки потім роблю чай чи каву.
Хотілося щоб наші Житомиряни звернули увагу не тільки на звичні для нас чаї, започатковані ще англійцями і китайцями, а на свої, давні, забуті. Українці пили іван-чай та чаї з листя різних фруктових дерев і кущів. Вони гарно обробляли і ферментували листя, використовували його як чай, який не потребував цукру. Ферментовані чаї мали повну компоненту, завдяки чому наші люди були сильні і недаремно називалися «богатирі».
– Ірино, а які у вас ферментовані чаї та чи продаєте їх додому?
– Я вже згадувала іван-чай, а ще є смакота з листя вишні, малини, груші, смородини. Відвідувачам можу тут заварити і зробити смакоту, а можна закупити і насолоджуватися вдома.
– А чим вони відрізняються від звичних нам?
– Тим, що працюють накопичувальним методом. Такий чай ми маємо споживати протягом певного часу. Тоді він починає діяти безпосередньо на тіло людини, оздоровлюючи її. За один-два рази людина не помітить ефекту, але після більш тривалого частування обов’язково відчує.
Я десь читала, що традиційні чорний і зелений чаї діють на людину приголомшливо, прибиваючи духовну складову. Звичайно, кожен має право сприймати таку інформацію по-різному. Я переконана, що ми маємо бути не тільки фізично сильними, але й духовно. Хочеться, щоб житомиряни були сильні фізично і духовно, тому пропоную своїм відвідувачам корисні ферментовані чаї.
– Отже, спочатку покуштувати, розпробувати та купити більше для оздоровлення?
–Так!
– Пані Ірино, ми заговорили за здоров’я і я бачу, що поруч з чаями стоїть мед. Пропонуєте його до чаю?
– Так, раджу корисне на продаж, бо сама дуже люблю мед.
Знаєте, я стараюсь брати товар у житомирян. Хочу, щоб Житомирщина піднімалася. На мою думку, наша область дещо «принижена» у порівняні з Україною. Це видно за рівнем заробітної плати, ми ніяковіємо в тих моментах, де кияни чи львів’яни почуваються сміливо. І мені хочеться, щоб ми піднялися і самі маємо над цим працювати. Тому у мене постачальники-житомиряни. Ми з вами, пані Людмило, заговорили за мед. Його передав пасічник пан Леонтій. Він приємна людина, неймовірно любить природу і своїх бджіл, а бджілки це відчувають. Тому і мед у нього зроблений з любов’ю.
– Основною ознакою кав’ярні є жовто-блакитні прапори, національна символіка, навіть статуетка «Козаки», якій місце більше в музеї. З чим це пов’язано? З волонтерством?
–Так, я сама з громадської організації «Житомирські калинки», тому запропонувала посильну лепту допомоги волонтеркам. Наша керівниця, пані Анна, привезла українську символіку, прапорці, дівчата понашивали гарні шапки з джинсу, екоторби з натуральної тканини, що б не купляли пакети.
Неймовірні калинки майже з першого дня вторгнення стали до праці. Вони повністю обшивають вояків, відвідують наших поранених хлопців та допомагають, що просять, у госпіталях та лікарнях.
Вся патріотична символіка з моєї кав’ярні продається, а кошти я передаю на ЗСУ. Виконано все золотими руками наших «калинок» і має символічну ціну. Кошти на Перемогу!
– На завершення розмови скажіть, наскільки успішно в літній час йде бізнес?
– На даний момент важко сказати, бо я тільки відкрилась. Прагну далі розвиватися, а для цього потрібно, щоб наші люди були багатші. Зараз важко і житомирянам, і гостям нашого прекрасного міста.
Всіх запрошую на приємну розмову та смакоту. Продукція в кафе виставлена за помірними цінами. До зустрічі!
Я допиваю «каву з приємністю», так називає одну зі своїх пропозицій господиня, і втішена незвичним смаком та приємною розмовою йду з базару.
