Житомир змінюється. Місто зростає, на мапі з’являються нові житлові комплекси, офіси, паркінги. Але разом з модернізацією приходить і тінь — незаконні забудови. У Житомирі ця проблема залишається актуальною, викликаючи занепокоєння серед мешканців та громадських активістів. Попри спроби місцевої влади контролювати ситуацію, випадки самовільного будівництва та порушення містобудівних норм продовжують зростати.
Але щоб краще зрозуміти масштаб проблеми, варто звернутися до конкретних прикладів. За останні роки в Житомирі сталося чимало випадків, які викликали суспільний резонанс — саме вони ілюструють, як безконтрольна забудова проникає у тканину міста.
Будівельний безлад: резонансні випадки останніх років
Ось наприклад, зовсім нещодавній випадок такого безконтрольного будівництва став скандал навколо житлового комплексу «Панорама» на вулиці Героїв Десантників. Історія цієї забудови викликала обурення містян і породила низку питань — передусім про законність дій забудовника. У березні цього року мешканці мікрорайону на вул. Героїв Десантників вийшли на протест. Приводом стало розширення забудови ЖК «Панорама», що загрожує знищенням дитячого майданчика та прибудинкової території. Попри численні звернення мешканців, місцева влада не надала чіткої відповіді щодо правомірності дій забудовника, а перевірка ДАБІ так і не була проведена. Ситуація залишається невизначеною, а мешканці — без гарантій на збереження свого простору.
Однак це не єдина проблема, що загострилась у цьому мікрорайоні. Лише за рік до цього в сусідній зоні на тій самій вулиці сталася масштабна вирубка дерев — теж заради чергової багатоповерхівки. Йдеться про історію з вирубкою понад 170 дерев задля зведення багатоповерхівки. Мешканці обурені — знищення зеленої зони відбулося без належного обговорення. Екологи та активісти назвали таке рішення варварським, вказуючи на відсутність екологічної оцінки й нехтування думкою громади. Цей випадок показав, що зелені зони в Житомирі часто поступаються інтересам забудовників, навіть за умов спротиву громади.
А трохи далі від спального району — вже в історичному центрі Житомира — продовжує розгортатися ще один затяжний конфлікт, цього разу навколо ЖК «Шодуар». І хоча забудова триває вже не перший рік, у 2024-му проблема набула нового звучання. Мешканці знову звернулись до міської ради зі скаргами на нічні будівельні роботи, порушення тиші у вихідні, незаконні зміни до проекту, однак забудовник продовжив роботи. Проблема «Шодуара» стала символом того, як великі проєкти можуть ігнорувати думку громади й перетворити центральну частину Житомира на зону конфлікту.
Та незаконне будівництво не завжди супроводжується багаторічним конфліктом — інколи воно починається тихо і майже безслідно. Так сталося із проєктом на вулиці Грушевського, де забудовник навіть не подав необхідних дозвільних документів, але все одно почав реалізацію проєкту. У грудні 2024 року стало відомо, що за цією адресою планується зведення 9-поверхового будинку на 176 квартир. Проте жодного дозвільного документа зареєстровано не було. Департамент містобудування ініціював перевірку, але станом на квітень 2025-го будівельні роботи вже ведуться. Хто і коли встиг «узаконити» — залишається таємницею.
Якщо у попередньому випадку йшлося про будівельну бездіяльність і бюрократичну тишу, то наступна історія яскраво демонструє, як незаконна забудова може бути напряму пов’язана з владою. Мова йде про ділянку на вулиці Хлібній — у самому центрі міста, де самочинне будівництво вів чинний депутат міськради. Цей випадок став лакмусовим папірцем для проблеми самобудів у центрі Житомира. Депутат міськради Сергій Пидюра звів павільйон біля Житнього ринку, незважаючи на судову заборону. Прокуратура подала позов, але будівництво не зупинене. Суд наклав арешт на землю — проте споруда залишилася. Виникає логічне запитання: хто в місті дійсно має владу?
Чому ця проблема існує: механізми, що дозволяють самобуди
З усіх цих історій стає очевидним: ідеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану модель, за якою працюють багато забудовників. Але чому така ситуація взагалі можлива у місті, яке має містобудівні регламенти, контролюючі органи та громаду?
Однією з головних причин є відсутність реального покарання. Забудовники, які порушують закон, часто уникають відповідальності або ж відбуваються символічними штрафами. Це формує атмосферу безкарності, яка підштовхує інших діяти так само.
До цього додається толерантність влади до порушень — компроміси з великим бізнесом, небажання йти на відкриті конфлікти із впливовими особами або депутатами. У результаті місто не виступає захисником громадського інтересу, а радше спостерігачем процесу.
Нарешті, третім фактором є майже повна відсутність прозорості в містобудівній політиці: ухвалення рішень без консультацій з громадою, непрозорі сесії та недостатній рівень публічності документації створюють сприятливий ґрунт для маніпуляцій. Усе це разом призводить до втрати довіри до системи.
Що робить влада?
На фоні масштабної критики, що лунає з боку громади та медіа, варто також подивитись, як на ці процеси реагує влада. Чи дійсно контролюючі органи намагаються зупинити хаос, чи їхня діяльність залишається суто формальною?
Міська влада Житомира періодично реагує на найбільш резонансні випадки самовільного будівництва, однак її дії здебільшого мають точковий і запізнілий характер. Так, у грудні 2023 року Житомирська міська рада оголосила про створення депутатської комісії для вивчення ситуації довкола забудови на вул. Хлібна, 16, де громада вимагала припинити будівництво без погоджень. Це рішення було ухвалене після колективного звернення мешканців та резонансу в медіа.
Водночас, у випадку з будівництвом ЖК «Грушевського, 11», яке розпочалося у 2025 році без дозвільних документів, офіційна позиція влади виглядає пасивною: управління містобудування заявило, що проведе перевірку лише за наявності погодження з міністерства, при цьому сам процес — суто документальний і не зупиняє будівельні роботи.
Складається враження, що влада діє лише тоді, коли ситуація набуває публічного розголосу або тиску з боку громади.
Що далі?
І навіть попри задекларовані зусилля з боку міської ради та наглядових структур, результати залишаються вкрай обмеженими. Тому ключове питання залишається відкритим: що далі? Як можна зупинити цей процес і повернути Житомиру просторову справедливість?
Житомиру потрібен новий підхід до містобудування. Правила мають бути єдині для всіх — від інвестора до пересічного жителя. Прозорість, електронні реєстри, обов’язкові громадські обговорення, незалежні перевірки й політична воля — єдиний шлях до впорядкованого простору.
Або місто поверне собі контроль, або хаос стане новою нормою.
