У той час, коли начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко б’ється за кожну копійку іноземних інвестицій, зустрічаючись із американцями, естонцями та португальцями, удільний князь Звягеля Микола Боровець щодуху вбиває цвяхи у труну потенційних донорів міського бюджету.
Для місцевих підприємців Микола Боровець давно став таким собі одноосібним «вершителем доль», який розпоряджається земельними наділами Звягеля. І цьому є реальні підтвердження.
На позачерговій сесії Звягельської міської ради, без комісій, без обговорень, за ініціативою пана Боровця прийняли безпрецедентне рішення. Цілих 10 підприємців, які вже 5-8 років орендують комунальну землю з легкої руки звягельського правителя фактично позбулися своїх ділянок. І коли для розірвання договорів оренди є юридично прописана процедура, яка обов’язково має передбачати підставу для розірвання угоди, то у Боровця, вочевидь, цією підставою є «я так хочу». Як інакше можна трактувати вигаданий звягельським мером «велосипед»? Річ у тому, що на позачерговій сесії міської ради взяли і просто… скасували рішення про затвердження проєктів землеустрою. А також вилучили вже здані в оренду землі зі списку тих, які здають в оренду. А на підставі цього розірвали договори з орендарями. Зрозуміла річ, що за виготовлений проєкт землеустрою, інші документи, за які орендарі сплатили гроші, ніхто кошти повертати їм не буде.
Серед тих підприємців, кого в такий спосіб позбавили законного права на оренду земельної ділянки, яке він здобув на аукціоні є і звягельчанин Кирило Ружицький.
Кирило ще у далекому 2020-му взяв участь у електронних торгах і виграв конкурс на оренду земельної ділянки під магазин. Сума щорічної оренди склала 340 тисяч гривень. Тобто, за 5 років користування землею бюджет Звягеля мав отримати лише від Ружицького 1 мільйон 700 тисяч гривень. Згідно із бюджетом Звягеля на 2025 рік, цих коштів вистачило би на рік для забезпечення оплати житлово-комунальних послуг пільговим категоріям населення. Але не так сталося, як гадалося… Протягом усіх 5 років, відколи підприємець орендує комунальну землю, йому доводиться судитися за право звести на ділянці магазин. Це при тому, що орендував він її саме для того. Всі намагання використовувати орендовану площу за призначенням розбивалися об небажання однієї конкретної особи ‒ міського голови.
Остання зустріч Кирила Ружицького з Миколою Боровцем за участі третіх осіб закінчилася мировою угодою. Міський голова пішов на мирову угоду з підприємцем. Однак ненадовго… Щойно за Ружицьким зачинилися двері, мер уже передумали. І надалі продовжив створювати штучні перепони…
Як показує згадане вище рішення, крім Кирила Ружицького у Звягелі ще щонайменше 9 підприємців, до яких, м’яко кажучи, не має симпатії пан Боровець. Попри те, що це мільйони гривень надходжень до бюджету, звягельського «князя», схоже, це не обходить. Можливо, він має десь у старих панчохах кілька мільйонів заощаджень, які готовий із щирим серцем та турботою про жителів Звягельської громади інвестувати до міського бюджету?
Від редакції. Ми і надалі спостерігатимемо за ситуацією у Звягельській громаді. Адже в той час, коли наші Збройні сили боронять нас від російських окупантів, ми просто не маємо права зволікати із внутрішніми ворогами, які займаються корупцією та знекровлюють бюджет. А отже, чинять шкоду і загалом Україні і зокрема бійцям на фронті. Бо через кожну недоотриману в бюджет гривню наші захисники і захисниці матимуть на одну кулю чи снаряд для ворога менше. Борімося – поборемо! Слава Україні!