В екопоселенні «Тартак» біля Житомира представники руху рідновірів та зацікавлені у відтворенні українських народних звичаїв і обрядів зустріли день літнього сонцестояння, Купалу.
Учасники відтворили основні елемента старовинного свята: дівчата сплели вінки, а згодом кидали їх на воду, нарядили Купайлицю, водили коловоди. Разом з чоловіками танцювали автентичні українські танці, стрибали через вогонь та ходили по вугіллю. Чоловіки пустили на воду палаюче колесо, як символ Сонця, яке йде на зиму. Недаремно в народі кажуть: «Сонце — на зиму, а літо — на спеку». Як зазначають організатори, самим головним елементом зустрічі є урочистий рідновірській обряд, який провів обрядодій Дарій.
— Обряд — це поєднання нашої сутності з духовним та матеріальним світом цього неймовірного буття. Де сутністю є поєднання Душі, Духа, Слова і Тіла в духовну та матеріально свідому енергію Буття Всесвіту. Прославляючи сили Любові і Творення ми отримуємо від Всесвіту його Любов і Дари. Дари як духовні, так і матеріальні. Поєднуючи наші сутності у вічному коловоді Сил Творення, ми очищуємося від негативної енергії цього Буття і наповнюємося безмежною та вічною любов’ю Всесвіту та матінки нашої Природи, — розповів Дарій.
Танці супроводжувались піснями.
— На жаль, багато пісень купальського циклу йдуть з приставкою «Івана». Це є пізнішим християнським нашаруванням, адже свято Купали чужа релігія не змогла викоренити з народної традиції, — розповідає рідновірка Ладаслава. — Купалу завжди відзначали тільки в період літнього Сонцестояння, коли самі короткі ночі та довгі дні. Наші предки, а ми в Житомирі це теж робимо багато років, вітали Сонце і славили його, називаючи Купалою. Тому правильна назва свята «Купала» без християнських нашарувань.
Громада рідновірів, або як їх ще називають неоязичників, існує в Житомирі більше 25 років. Її представники відроджують українські та слов’янські звичаї і традиції, проводячи майстер-класи, лекції, екскурсії по залишкам старовинних капищ, святкують сонячні дати: рівнодення і сонцестояння. Обов’язковою умовою перебування у громаді є здоровий і тверезий спосіб життя, повага один до одного.
Фото та відео Ларіси Паламарчук.
