На грандіозному святі в Центральні міській бібліотеці ім.В.Земляка зібрались люди різного віку та професій, щоб відзначити 102 річницю з дня народження Василя Земляка.
Заслужена журналістка України Валентина Забродська майстерно розповіла присутнім про творчий і життєвий шлях сценариста, журналіста, співця рідної сторони і майстра химерної прози, видатного українця чеського походження Вацлава Вацика, якій увійшов у літературу під псевдонімом Василь Земляк. Мистецькі колективи, які діють на базі бібліотеки, порадували присутніх гостей піснею і танцем.
Головною подією свята стало нагородження лавреатів щорічної літературної премії імені Василя Земляка, фундаторами якої є родина Колосівських, а засновниками — Житомирська обласна організація Національної спілки письменників України.
З вітальним словом до присутніх звернулась Світлана Гресь, голова ЖОО НСПУ: «Дуже приємно, що когорта родини Василя Земляка поповнюється. Премія набирає обертів, бо з кожним роком стає все складніше визначати переможців. Уточню, що в даній премії відзначають прозаїків і авторів за окремі друковані твори прозового характеру. Запрошую писати, друкуватися, і, можливо, серед присутніх сьогодні в залі є майбутній лавреат премії Василя Земляка».
Голова комітету з присудження премії, письменник Григорій Цимбалюк стояв у витоків та активно її підтримував. Перед тим, як оголосити переможців 2025 року пан Григорій подякував керівництву бібліотеки.
— Пригадую перші надзвичайно камерні нагородження. Сьогодні — справжнє свято і дійство, яке надихає минулих і тих, хто ще стане лавреатом. Звісно дуже дякую письменнику Василю Дацюку, він був ініціатором заснування цієї премії. Моя безмежна вдячність безміннім фундаторам — родині Колосівських. Я щороку їх запрошую на це дійство, але щороку у них посівна. Я дякую нашим лавреатам, які в такий важкий час знаходять снагу, сили, здоров’я, енергію, щоб писати, нехтуючи всіма загрозами та дивлячись у майбутнє, — зазначив пан Григорій та оголосив переможців.
Лавреатами літературної премії Василя Земляка у 2025 році стали — Марія Зіновчук та Петро Кухарчук.
Марія Зіновчук показала присутнім свої прозові книги та коротко розповіла про творчість: «Дякую моїм читачам, НСПУ, бібліотекарям за таке високе визнання. Я виросла в селі, тому в книгах описую село, його побут, людські звички. Сама застала і пам’ятаю сільське життя з 50-х років. Мала я двох бабусь-оповідачок Олю та Павлину, вони не завуальовуючи все мені розповідали: про війни, голодомори, арешти, покарання і тортури, які терпіли наші люди нізащо». Зазначимо, що на здобуття премії Марія Зіновчук подала книгу «Гей літа орел», в якій у художній формі описала боротьбу Якова Гальчевського (отамана Орла) та його побратимів проти червоних окупантів на Вінниччині та Житомирщині. Також книга охоплює події Другої світової війни, створення УПА у лоні Поліської січі. Одночасно поруч із стражданнями людей від воєн та репресій, авторка знайшла місце для любові та мужності.
На заході були діти — переможці та номінанти міського конкурсу «Поезія без меж». Їм урочисто вручили дипломи та гарні подарунки. Також відбулося урочисте відзначення працівників комунального закладу «Міські публічні бібліотеки» Житомирської міської ради. Свято слова натхненно провела директорка бібліотеки Лариса Харчук.
Людмила Лобачова, фото автора.
