Ґрунтовне краєзнавче дослідження «Коростишів з кінця XVIII ст. до першої чверті ХХ ст.» презентовано в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.О.Ольжича. Представлене видання є працею двох дослідниць — Олени Тунік-Мозговенко та Олександри Олійник-Поліщук. Пані Олександра нині проживає у Польщі, презентацію провела співавторка Олена Тунік-Мозговенко.
Олена Мозговенко розповіла про кропітку роботу, яка тривала 4 роки, при цьому трохи пожартувала:
— Ми працювали у 8 ніг, 6 рук і 2 голови! Робота йшла синхронно. Співавторка за кордоном шукала все, що доступно в електронному вигляді, допомагала в наборі текстів, в їх упорядкуванні та переосмислені, бо кожен розділ — це детектив. Робота над кожним складається з фактів, гіпотез та техніки їх опрацювання. Нам було потрібно все це об’єднати, щоб побачити результат, — розповідає Олена Тунік-Моговенко. — З Олександрою ми знайшли десятки невідомих фактів, оприлюднили понад 100 історичних креслень, опрацювали 248 архівних справ з 4 українських та 4 польських архівів, розшифрували сотні рукописів, опрацювали понад 50 друкованих праць, знайшли та оприлюднили невідомі світлописи. З родиною я пройшла багато кілометрів стежок, здійснюючи польові дослідження, щоб обстежити об’єкти і знайти підтвердження своїм гіпотезам, — каже краєзнавиця.
Виступаючи перед присутніми у книгозбірні, пані Олена розказала про зроблені відкриття, без концентрації на знаменитостях, адже концепцією книг є розповідь про Коростишів і про тих, хто його формував. Говорячи про людей, дослідниця згадала Перший всеросійський перепис населення, показала світлописи з місцевого фотоательє, а також представлений у книзі список учасників Першої світової війни з їхніми короткими біографічними даними. Цікаво послухати було і про історію храмів, яких на кінець ХVІІІ сторіччя було 3, а згодом 2, бо третю церкву перенесли в село Більківці. Окремо доповідачка зупинилась на архітектурі костелу Різдва Пресвятої Діви Марії, планах побудови синагоги та її кінцевому вигляді. Розповіла про вчительську семінарію, зокрема з інвентарного опису якої дізналися, що в навчальному закладі було два портрета українських письменників Шевченка і Гоголя, а також потужна база обладнання природничих кабінетів з колекцією з 100 зразків мінералів. Говорила краєзнавиця про важливість транспортного сполучення, що пов’язане з побудованим Брест-Литовським шосе, про поштово-телеграфні станції та про особові справи деяких кондукторів з їхніми фото і результатами іспитів з азбуки-морзе. Підняла тему економіки міста, рушійною силою розвитку якої були видобуток і обробка каменю. Ця тема стала повним відкриттям! «Тему каменеобробки ми збирали, як просо розсипане у траві», — каже схвильовано дослідниця. У той час до Коростишева переїздили італійці, вони привезли нові інструменти та навчили місцевих новим методам каменеобробки, а побудовані італійцями опори моста через річку використовуються досі.
Після доповіді Олени Тунік-Мозговенко своїми враженними про її краєзнавчі відкриття поділились письменниця Марія Кучер, екскурсовод Таїсія Чернишова, ведучий презентації бібліотекар і мовознавець Володимир Білобровець.
— Для мене зустріч з пані Оленою була бальзамом на душу, бо я пов’язаний з цією землею. Мій батько з Тиснівки, а дитинство пройшло в Коростишеві, який я об’їздив на велосипеді. Я стримувався щоб не коментувати фото. Зокрема оте, під мостом, де я з двоюрідним братом любив проводити час, — каже Володимир Білобровець.
Також на презентації була виставка книг Олени Тунік-Мозговенко: краєзнавчі дослідження різних років, навчальний посібник, дитяча література, книги-сигналки, які вже чекають свого видання.
