Активістки громадських організацій людей з інвалідністю взяли участь у проєкті «Підтримка жінок-лідерок в ТГ Житомирської області». Ініціатива реалізується ГО «ЖОГОЛІ «Молодь. Жінка. Сім’я.» за сприяння Українського жіночого фонду. Однією з локацій був обраний табір «Надія» від Карітас-Спес.
— Ми запропонували лідеркам тренінги та майстер-класи, — розповідає Неля Ковалюк, голова ГО «ЖОГОЛІ «Молодь. Жінка. Сім’я.». — Пройшло три тренінги з ментального здоров’я та з ментаніуму. Під час зустрічей ми дійсно могли перезавантажитись, поспілкуватися, отримати естетичне задоволення. Волонтерка Ірина Туровська провела для нас всі майстер-класи: холодний батик, декупаж новорічних пляшок і свічок, ми розписували і робили іграшку-кофеюшку. Розпочали з викрійки, потім її вручну прошивали, наповнювали халафайбером, підшивали і занурювали в каву. Це було влітку. Кофеюшок сушили на сонці та розмальовували.
З ментаніуму ми робили різні вправи, які розвивають мозок і не дають йому застаріти, а ще відновлюють сили, сприяють гарному настрою. Також ми продумали реабілітаційні заходи. Частина жінок пішла на відновлювальний масаж м’яких частин тіла, які найбільше турбують. Його робить наша Вікторія Шевчук. Вона з нами досить давно, не кожен розкаже звичайному масажисту те, що може сказати їй. Нашим травмам багато років і не завжди це виглядає естетично, а Вікторії ми можемо довіритися. Масаж роблять охочі, нам потрібне задоволення, а не ризики. У планах на наступні зустрічі запросити лікарку-косметологиню», — розповіла Неля Ковалюк. Значну увагу організаторки також приділили роботі з психологинями КЗ «Другий інклюзивно-ресурсний центр» ЖМР.
Враженнями ділиться Наталія Циплицька, голова Житомирської обласної ГО «Всеукраїнської організації «Союз осіб з інвалідністю України». Жінка мала досвід роботи з психологом: «Індивідуально працювала, бо дуже захворіла, злягла, була в стані розпачу, навіть не хотіла жити. Після терапії відчула результат.
Зараз — групова робота і це зовсім інше. Психологиня Анна Шовтюк підводила до того, щоб ми відкрились у групі як особистості, розказали про себе. Мені дуже сподобалось завдання намалювати річку життя. Розумієте, спочатку вона, як невеличке джерело, тільки починається. Потім на папері тече ріка твого життя, як ти її малюєш у думках і що ти хочеш бачити біля неї. Хтось зобразив корабель, великий дім. А моя річка життя розвивалася з маленького струмочка і розливалась на великі відстані, бо на сьогоднішній день я людина у віці, голова громадської організації. Замість будинків і кораблів намалювала різні квіти. Перша квітка — моє дитинство, потім я всім розповіла про те, як малою жила у прабабусі. Це була моя перша квіточка, яку оберігають, голублять, глядять і вчасно поливають. Квіток у мене було дуже багато і різних: будяки, зламане дерево та потоптані квіти. Я їх всі характеризувала, а психологиня уважно вислухала, — розповідаючи, Наталія Ціплицька аж світиться від задоволення, і продовжує. — В душі моїй накипіло, камінь був, а тут я взяла і все розказала, як могла і люди прийняли мене. Після розповіді хотілося всіх обняти, співати, танцювати. Я зберегла малюнок, повісила його біля дзеркала і милуюся.
На ментаніумі нас вчили дихати по квадрату, по зірочці. Третій раз ми дихали по пальчиках: вдихаємо і пальцями правої руки ведемо до верхівки вказівного лівої, на верхівці фаланги зупиняємося і вниз йдемо з видихом. І це також дуже сприяє відновленню настрою, думок, тебе самої. Тому що свіже повітря нікому не заважає (сміється).
Під час майстер-класів робили багато різного та цікавого. Я вирішила зробити подарунок на новий рік для своєї сусідки Али. Ми дружимо, а ще маємо дні народження в один день (сміється). Тому прикрашена власними руками свічка стала незвичайним сюрпризом. Добавлю, що за час реалізації проєкту «Підтримка жінок-лідерок в ТГ Житомирської області» я відпочила, отримала приємні враження та ідеї, які зможу втілити у своїй організації».





