І Житомир, і всю область цілий тиждень трусила звістка про ймовірне об’єднання Поліського національного університету та Житомирського державного університету імені І. Франка. Активність у соцмережах, студентський страйк ніби зробили свою роботу і, принаймні, місцева влада не підтримала об’єднання. Останнє слово за Міністерством освіти. Однак чому це питання постало саме зараз?
Про об’єднання трьох вузів Житомира, «Житомирської політехніки», Поліського національного університету та Житомирського державного університету говорили вже давно. Однак далі чуток це не доходило… Нині ж його педалюють знову. При чому цього разу є підстава: лист заступника міністра освіти Михайла Винницького до начальника Житомирської ОВА Віталія Бунечка.
У ньому урядовець просить керівника адміністрації надати пропозиції щодо об’єднання вишів на Житомирщині. Офіційна версія: з метою економії коштів та укрупнення освітніх закладів. Погодьтеся, ніби чудова ідея. Адже вузи у Європі та США давно перестали бути вузькопрофільними і надають можливість отримати різні спеціальності. Скажімо, від педагога до юриста. Однак…
Ініціатива об’єднання вузів практично співпала у часі із дещо іншою ініціативою. Днями, пише сайт «Главком» із посиланням на власні джерела, ряд сільських рад Київщини отримали телефонограми від заступника начальника ОВА із дорученням надати дані про політичну ситуацію на місцях. У цих даних має бути інформація про впізнаваних людей населеного пункту, намір їх балотуватися та від якої партії. На фоні цього укрупнення вузів виглядає не так неоднозначно. Тепер детальніше…
Попередньо всі вузи Житомира мали намір об’єднати довкола політехнічного вишу. Причина дуже проста: ректор «Житомирської політехніки» Віктор Євдокимов є чинним депутатом від провладної партії і головою фракції. Його вважають людиною нардепа Арсенія Пушкаренка. Очевидно, що серед «слуг» у столиці почалося незриме протистояння. І Євдокимов просто опинився «не в тій пісочниці». Тож у Києві почали метикувати, як підім’яти під себе вузи і використати їх на чергових виборах. До речі, ідея використання студентства як основного електорату не нова. У США, наприклад, найбільші вузи мають досить потужне марксистсько-республіканське крило.
Факт політичного розрахунку при об’єднанні вузів підтверджує і те, який вуз до якого мають приєднати. Якщо постать ректорки Житомирського державного університету Галини Киричук відверто непублічна, то ректора Поліського національного університету Олега Скидана таким назвати не можна. За час свого ректорства він, на відміну від своєї колеги-ректорки, вже вдруге є депутатом обласної ради. При чому, що примітно, обидва рази далеко не від провладних партій. Першу каденцію Скидан був депутатом від «Батьківщини», другу – від «Сили і Честі». Зрозуміло, що у ініціаторів об’єднання є величеееееезне бажання, щоб об’єднаним вишем керувала максимально лояльна і безамбітна людина. Адже, як показує досвід, саме такою людиною легше маніпулювати та використовувати її. Тож цілком природно, що на чолі об’єднаного університету більш бажаною кандидатурою для Банкової чи Грушевського є саме ректорка ЖДУ. Навіть до гадалки ходити не треба…
Цілком очевидно, що прикриваючись благими намірами оптимізувати систему освіти та заощадити бюджет, у владних кабінетах хочуть також забезпечити собі результати на виборах. Вочевидь, найближчим часом на нас очікують інші спроби об’єднати університети по всій Україні. І, безперечно, вони будуть не безболісними. Тому що треба розуміти, що до майбутніх виборів готуються не лише у лавах «Слуг народу»…
