До 130-річчя від дня народження класика української літератури Максима Рильського в Житомирському обласному літературному музеї пройшов літературно-мистецький захід «Я вірую в красу! Красі я поклоняюсь».
Вечір організували та провели: Галина Ямчинська, майстриня народної творчості, заслужена працівниця культури України, Лідія Василець, дослідниця літератури, педагогиня та Олена Васянович, поетеса, авторка та виконавиця власних пісень. Три творчі жінки, об’єднавши зусилля, започаткували проєкт «Незабутні. Відроджені. Почуті», що спрямований на збереження та популяризацію імен видатних земляків-поетів Житомирщини. Чільне місце у якому посідає постать поета, перекладача, «неокласика» Максима Рильського.
Захід «Я вірую в красу! Красі я поклоняюсь» проходив у прикрашеній витинанками Галини Ямчинської залі, їх майстриня створила під впливом творчості Максима Тадейовича. Кожна витинанка має назву-цитату з твору поета. Спільно з Лідією Василець Галина Ямчинська провела екскурсію виставкою.
Лідія Василець розповіла присутнім про життєвий та творчий шлях письменника. Її розповідь перемежовувалась поезіями ювіляра, записаними спогадами нього, які залишили Леся Українка, Остап Вишня, Борис Тен, Михайло Клименко.
Гармонійним доповненням зустрічі стали авторські пісні на слова Максима Рильського у виконанні Олени Васянович, їх вона підібрала за порами року. «Ластівки літають, бо літається / і Ганнуся любить, бо пора…», — заспівала жінка.
Для повноти відчуття приходу весни організаторки підготували сюрприз — випечених жайворонів, символів весни. Ними пригостили всіх присутніх, запропонувавши запити ароматним узваром.
Гостям сподобалася затишна атмосфера єднання в якій проходив захід. Своїми враженнями ділиться Віталій Козаренко з Центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь»: «Мене привело в музей бажання згадати про Максима Рильського, про його творчість. З дитинства добре пам’ятаю поезію «Троянди і виноград». Сьогодні дуже сподобалася виставка витинанок. До цього часу я не був знайомий з цим видом мистецтва. Коли Галина Ямчинська розповіла про кожну роботу, я зміг роздивитися деталі, на які б без пояснення, не звернув увагу. Стало набагато цікавіше милуватися роботами».
