Українська система освіти входить у фінальний і найскладніший етап реформи «Нова українська школа» (НУШ). Уже з 2027–2028 навчального року підхід до здобуття повної загальної середньої освіти зазнає фундаментальних змін.
Ключова ідея реформи — *12-річне навчання та структурна перебудова шкіл.
Три рівні освіти замість «однієї школи»
Замість звичної моделі «1–11 класів в одній будівлі» система переходить до трьох автономних рівнів:
🔹 Початкова школа — 1–4 класи
🔹 Гімназія — 5–9 класи
🔹 Ліцей — 10–12 класи
Кожен рівень матиме окрему освітню програму, управління та фінансування. Ліцеї будуть орієнтовані на профільне навчання та підготовку до вступу у ЗВО або професійної освіти.
12 років навчання: що це означає на практиці
Запровадження 12-річної освіти передбачає:
• поглиблене профільне навчання у старших класах;
• зменшення перевантаження учнів;
• більше практичних та міждисциплінарних курсів;
• наближення української освіти до стандартів ЄС.
З правової точки зору, повна загальна середня освіта завершуватиметься після 12 класу, а не 11-го, як раніше.
Що це означає для батьків та учнів
Реформа матиме прямі практичні наслідки:
• після 4 та 9 класу учні можуть змінювати заклад освіти;
• ліцеї не будуть у кожній громаді — можливі підвезення;
• зросте роль вибору освітнього профілю вже після 9 класу;
• батькам доведеться завчасно планувати освітню траєкторію дитини.
Питання, які вже викликають дискусії
⚠️ готовність громад до створення окремих ліцеїв;
⚠️ кадрове забезпечення профільної школи;
⚠️ доступність освіти в сільській місцевості;
⚠️ рівний доступ до якісної освіти.
Ці аспекти безпосередньо пов’язані з реалізацією конституційного права на освіту.
Реформа НУШ — це не просто зміна кількості років навчання. Це перехід до нової моделі середньої освіти, де ключовими стають профільність, автономія закладів та усвідомлений вибір учня.
Найближчі роки стануть визначальними для того, наскільки ця модель буде ефективною та доступною*.
БЛОГ ПРАВА
