У Житомирський обласній універсальній науковій бібліотеці ім.О.Ольжича пройшла презентація книги «Житомирська “Просвіта”: хроніка діяльності (1907 — 2026)». Її написав Геннадій Махорін, просвітянин, відомий науковець і краєзнавець, доцент Поліського національного університету. За словами дослідника робота над виданням тривала біля року, головна увага була приділена опрацюванню архівних матеріалів.
— Значну увагу в книзі я приділив «Просвіті» дорадянського періоду і перших років Радянської влади, коли організація була відновлена. Розділ діяльності сучасної «Просвіти» досліджений доволі слабко. За 1990 роки, Святослав Васильчук (голова Житомирського осередку) дав мені протоколи зібрань і я прослідкував за ними чим жила «Просвіта», а 2000 роки вже висвітлені доволі побіжно. Тому на 2027 рік книга буде на 100 сторінок більше (зараз 208 стор.), з ґрунтовнішими дослідженнями, наданими матеріалами осередків організації з Черняхівщини та Коростенщини. Також планую подати персоналії відомих просвітян минулого і сучасності, з біографічним покажчиком. На даний час надруковано 30 примірників, щоб промацати критику, доповнити і виправити, — розповідає Геннадій Леонідович і продовжує науковими відкриттями, які вже знайде допитливий читач у книзі. — Я відкрив, що Олександр Довженко був у нашій Просвіті! Березень – травень 1917 року громадська організація відновила свою діяльність і у часи Української національної революції вона була головним двигуном культурного і політичного будівництва! Також я трошки поправив у цій книзі ставлення до відомих просвітян. Мені здається перебільшеною роль Василя Кравченка, думаю більшу роль відігравали Євген Ненадкевич, мовознавець і шевченкознавець, він очолював «Просвіту» в часи Української національної революції, чи Ніканор Абрамович, він став першим ректором нашого учительського інституту, пізніше педінституту, — каже Геннадій Махорін.
Під час зустрічі говорили про просвітян минулого та про просвітян сьогодення. Геннадій Махорін називав присутніх у залі достойників, розкриваючи коло діяльності кожного.
Взяв слово громадський і політичний діяч В’ячеслав Дехтієвський: «Книгу я ще не читав, але ініціатива виходу такого видання абсолютно необхідна. І, як говорив дисидент Василь Овсієнко: “Історія це не те, що було, а те, що написано”. І сьогодні пан Геннадій пише нам історію, яку будуть читати через 30-50 років. Нині ще є свідки тих подій, тому писати цю історію потрібно максимально об’єктивно». Також В’ячеслав Дехтієвський ознайомив присутніх з докладом, де він детально розповів про становлення товариства «Просвіта» Житомирі в кінці ХХ століття, бо на той час ця організація стала ударною політичною силою на шляху відновлення незалежності України.
Присутні на зустрічі почули про внесок просвітян у формування «Пласту» в Житомирі, а також про закріплення слова «кава» в Центральному гастрономі, де збиралася на розмову місцева інтелігенція.
— Останніми роками разом з просвітянками ми намагались відродити дух товариства, ходили до молоді в навчальні заклади і бібліотеки, читали вірші та співали пісні, було гарно, народ потребує цього. Ми вже напрацьовану основу передаємо молоді. Треба залучати молодь, щоб вона взяла оцей багаж, який здобутий потом і кров’ю, щоб нести його, тим паче, що є у кого його взяти. Долучати юнь до наших зустрічей, щоб українське слово і мова звучали, щоб отого поганого «какая разница» у нас тут не було взагалі, — зазначив бард Юрій Іванець та порадував гостей піснями у супроводі гітари.
Важливою частиною зустрічі стало вітання іменинника. 5 вересня голова Житомирського обласного осередку ВУТ «Просвіта» ім.Т.Шевченка Святослав Карпович Васильчук відзначив 85-літній ювілей. Присутні вітали ювіляра не тільки словами, а й вишуканими подарунками. Зокрема письменниця Марія Зіновчук присвятила Святославу Карповичу вірш і презентувала власноруч вишитий хрестиком рушник на домотканому полотні «довгий на довгії літа». Валерій Березівський, заслужений майстер народної творчості разом з ФАНО «Родослав» віншували ювіляра низкою українських пісень.
Святослав Васильчук подякував присутнім, розповів про свій життєвий шлях та життєву позицію, яка весь час була незмінною і вірно вела патріота-просвітянина до утвердження української державності.
Зустріч завершили загальним фото та автограф сесією.
Фото Євгенії Юрченко.
