Шабінський Максим Сергійович
21.10.1987 — 27.10.2024
Народився в сім’ї кадрового військового за межами України. Коли Максиму було 5 років, сім’я переїхала до Житомира. Повну середню освіту здобув у ЗОШ №6, далі вступив до Житомирського кооперативного фахового коледжу бізнесу і права за спеціальністю «Харчові технології». Опісля вступив до Полтавського університету економіки і торгівлі. Після успішного закінчення ВУЗу проходив строкову військову службу у лавах ЗСУ. Повернувшись до цивільного життя, працював у сфері харчового приватного бізнесу.
Максим Сергійович був доброзичливим, турботливим, зі щирою душею та чуйним серцем. Максим активно займався сучасним п’ятиборством, брав участь у регіональних та Всеукраїнських спортивних змаганнях, де неодноразово здобував призові місця.
Одружився. В сім’ї народилася донечка — татове сонечко і татова гордість. Він мріяв про щасливе майбутнє для своєї дитини…
Усі плани зламала агресія рф проти України.
З початку березня 2022 року Максим добровільно став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів 95-ї ОДШПБ ДШВ ЗСУ.
За мужні та самовіддані дії при захисті України був нагороджений відомчими відзнаками: медаллю «Ветеран війни-учасник бойових дій», відзнакою командування «За хоробрість», відзнакою «За поранення».
Після коротких лікувань через поранення повертався до побратимів-десантників зі словами: «Я не залишу своїх хлопців»…
Він умів розвеселити і розрадити, знайти вихід у найскладніших ситуаціях.
Ще 1 жовтня, у День Захисників і Захисниць України, Максим під час міських урочистостей отримував відзнаку- іменний годинник від ЖМР за патріотизм і мужність.
А 27.10.2024 смерть вирвала Героя із лав Захисників — серце зупинилося…
Світла пам’ять і вічна слава Герою-Захиснику…
