Станеться це з початком реалізації реформи старшої профільної школи.
Про це розповіли у Міністерстві освіти і науки України.
Обов’язковим для вивчення буде все, що пов’язано з:
українською мовою
українською літературою
історією України
англійською мовою
математикою
фізичною культурою
«Захистом України»
Інші дисципліни старшокласники й старшокласниці вивчатимуть залежно від вибраного профілю навчання.
Вибір профілів, предметів, практичне навчання і оновлення матеріально-технічного забезпечення — старша школа скоро зміниться. Що передбачає «Профільна»: реформа старшої школи, яка запрацює в Україні з 2027 року? Пояснюємо.
- Яким буде навчання в старшій школі?
Якою має бути старша школа, щоб, з одного боку, подобатися учнівству і задовольняти його запити, а з іншого, — відповідати потребам держави? Вона має давати учням якомога більше можливостей для вибору свого шляху. Як показало соціологічне дослідження (про нього далі), саме цього хоче учнівство в старших класах. Тому в старшокласників буде кілька можливостей:
- Профіль навчання. Профільні предмети учнівство вивчатиме поглиблено.
- Предмети / курси в межах профілю. Щоб ще більше індивідуалізувати вивчення обраного профілю, можна буде обрати окремі предмети.
- Предмети / курси поза профілем. Кожен учень і учениця потребує всебічного розвитку, а тому вибирати предмети можна буде й поза профілем. Наприклад, учень математичного профілю зможе вибрати курси природничих наук, мистецтва, літератури тощо.
- Що буде обов’язковим?
Усе, що пов’язано з вивченням української мови і літератури, історії України, англійської мови та математики, фізичної культури й «Захисту України».
Це кожен громадянин повинен знати на належному рівні.
- Чи будуть школи спроможними запропонувати вибір предметів / курсів?
Вибір предметів / курсів удасться забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв. Це будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів. Тож учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів. Що більше їх на паралелі, то ширший вибір предметів можна запропонувати. Це особливо актуально для шкіл сіл і невеликих міст, де нині замала кількість учнів не дає змоги організувати справжнє профільне навчання.
- Чи залишиться можливість здобувати професію після 9 класу?
Так. Випускники 9 класів обиратимуть, де продовжити навчання, — в академічному ліцеї або закладі професійного спрямування. В останньому можна буде здобути професію або спеціальність паралельно з повною загальною середньою освітою. У студентів цих закладів теж буде можливість вибирати предмети, проте насамперед вони стосуватимуться обраної професії.
- Чи стане навчання в старшій школі більш практико-орієнтованим?
Це одна з головних цілей реформи: забезпечувати фундаментальність середньої освіти і водночас давати якомога більше прикладних знань і умінь. Для цього МОН працює над розробленням відповідних програм. Уже зроблено перший крок — уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти, що визначає, яких навчальних результатів мають досягти учні, навчаючись у старшій школі.
Окрім того, міністерство працюватиме над тим, щоб поступово забезпечити академічні ліцеї обладнанням для навчальних кабінетів і лабораторій. Наприклад, уже домовлено про підтримку Світового банку в межах проєкту «LEARN».
- Чи допоможуть учням зробити вибір профілю?
МОН працює над тим, щоб запровадити в школах посаду карʼєрного радника. Це будуть фахівці, які пройшли спеціальну підготовку і займаються консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.
Окрім того, упродовж 10 класу в учнів буде змога змінити профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором. Адже в 10 класі буде найменше «профільних» уроків і найбільше обовʼязкових для всіх. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.
- Коли чекати старт реформи?
Нині триває підготовка до реформи: напрацювання законодавства, планування мережі академічних ліцеїв, розроблення програм тощо.
1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту: створюють візії своїх закладів, співпрацюючи із закордонними ліцеями, аналізують потреби та можливості тощо.
1 вересня 2027 року перший потік Нової української школи почне вчитися в 10 класі за новими підходами. А влітку 2030 року буде перший випуск профільної старшої школи.
- Чому навчання в школі стане 12-річним?
Збільшення тривалості повної загальної середньої освіти не є новиною, адже було затверджено 2017 року. Перший потік учнів НУШ здобуває 12-річну середню освіту.
За змістовим наповненням додатковим є 10 клас. Саме там в учнів буде можливість надолужити можливі освітні втрати й остаточно визначитися з профілем навчання. У 10 класі буде найбільше уроків з обовʼязкових для всіх предметів, що дасть змогу, можливо, поглянути на предмети по-новому, які не подобалися раніше, й перевірити правильність вибору профілю. Якщо потрібно, можна буде змінити профіль навчання.
Для чого потрібна реформа?
Реформа — це відповідь на запити учнів і батьків, повʼязані з поліпшенням якості освіти в старшій школі. Згідно зі всеукраїнським соціологічним дослідженням, яке КМІС провів у партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE на запит МОН:
– 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти хотіли б вибирати предмети;
– 50% опитаних учнів 10–11 класів займаються з репетиторами. З них 43% вважають, що навчання в школі недостатньо для вступу у ЗВО;
– 30% батьків старшокласників не задоволені якістю освіти;
– За словами більшості батьків і учнів, у школі здійснюється професійна орієнтація, щоправда, найчастіше про професії розповідають учителі. У школах не вистачає системного підходу до профорієнтації та різноманіття її методів;
– серед найголовніших змін для шкіл учні старших класів назвали: набувати вмінь, які знадобляться в житті (67%), самостійно вибрати предмети / курси (63%), зменшити кількість предметів (57%), осучаснити навчальні кабінети й лабораторії (53%).
