Коли талант і сила йдуть поруч, народжується історія, яка змінює світ довкола. Сергій Цимбалюк. Це ім’я — серед найкращих у параармреслінгу, а його життя — приклад того, хто вірить у власні сили і не здається.
Параармреслінг — його стихія. Тут він не просто бореться, а перемагає. Призер кубку України 2024 року, переможець чемпіонату Житомирської області-2025 на праву і ліву руку, чемпіон в боротьбі на праву руку та срібний призер в боротьбі на ліву руку чемпіонату України-2025 з параамреслінгу. Його тренери — Геннадій Данюк і Дмитро Луцишин.
На початку червня 2025-го в Румунії він змагався з кращими спортсменами Європи. Для Сергія це були перші змагання такого рівня. 32 країни, досвідчені майстри, які звикли брати першість. І Сергій Цимбалюк — 4 місце на праву руку, 6 — на ліву у ваговій категорії 100 кг.
«Ця атмосфера, ці емоції — незабутні. І ставлення до збірної України — на найвищому рівні. Я поступився достойному супернику з Грузії, який здобув першість у моїй категорії на обидві руки. Тому це хороший результат і ще один важливий додаток у мою життєву скриньку. Тепер від друзів і тренерів чую вітання: «Красавчик, з першого разу четвертий на Європі!» — посміхається спортсмен.
Сім років він у цьому спорті. Згадує, як у 2018–му його запросили поїхати з армспортсменами в спортивний табір в Західну Україну, де команда готувалася до чемпіонату.
«Там старший тренер запитав мене: «Хочеш спробувати? Я погодився. Почав тренуватися. Потім виграв чемпіонат області — став першим і на ліву, і на праву руку. “О, нормально йде”, — подумав тоді. І вирішив: буду займатися далі».
Сьогодні Сергій Цимбалюк — член національної збірної команди з параамреслінгу та кандидат у майстри спорту. Він впевнено рухається до своєї мети, щоб стати майстром спорту. Для цього йому потрібно ще два четвертих місця на чемпіонаті Європи або ж здобути дві золоті медалі на чемпіонаті України.
А поза змаганнями і спортом — музика: гітара, спів, сцена, люди… Він бере активну участь у міських мистецьких заходах, є членом правління Житомирської первинної організації УТОС, підтримує інших.
Сергій з дитинства має інвалідність по зору. Але це не завадило йому бачити головне: перемагати, зростати через спорт і музику, надихати своїм прикладом інших. Він не просто йде своїм шляхом: він робить його видимим для тих, хто ще тільки шукає свою дорогу.
