Ми, акторська трупа Житомирського академічного обласного театру ляльок, щиро вітаємо колег по сцені, педагогів, студентів і всіх, хто закоханий у театральне мистецтво, з Міжнародним днем актора! Це свято тих, хто щодня дарує глядачам історії про кохання й дружбу, втрати й перемоги, — про те, що робить людину людиною.
Міжнародний день актора — не лише про іменитих артистів. Це день підтримки тих, хто робить перші кроки на сцені, хто шукає свою інтонацію, пластику, темпоритм; це нагадування, що акторство — це шлях постійного навчання, дисципліни й витримки. Професія вимагає тренованого тіла і голосу, живої уяви та великої стійкості — і щедро віддячує радістю творчості та аплодисментами залу.
Для нас, лялькарів, акторська майстерність — це мистецтво бути видимими через невидиме. Ми оживлюємо тростинні та планшетні ляльки, маріонетки й об’єкти, працюємо з ритмом, диханням і паузою так, аби глядач повірив: у ляльки є серце. Наш театр — це командна робота акторів, режисерів, художників, майстрів цехів, світла й звуку. І якщо дитина в залі раптом затамовує подих, а дорослий усміхається, повертаючи собі відчуття дива, — значить, ми все зробили правильно.
Витоки акторського мистецтва сягають античної Греції. У 534 році до н. е. на сцену театру Діоніса вийшов Феспіс — виконавець, який уперше заговорив від імені персонажа. Відтоді його ім’я стало символом акторського ремесла. У середньовіччі театр переживав непрості часи, але доба Відродження повернула його на площі та сцени Європи. Наприкінці XVI — на початку XVII століття п’єси Вільяма Шекспіра закріпили театр у культурному каноні. Далі — нові епохи, нові медіа: від сцени до кіно, телебачення й цифрових платформ. Та незмінним лишається головне — живий контакт між виконавцем і глядачем.
Тому ми бажаємо:
Колеги-актори з України та з усього світу, нехай ваші сцени будуть міцними, репертуар — сміливим, а глядацькі зали — повними.
Учителі, майстри, педагоги — дякуємо за школу, вимогливість і довіру.
Партнери по цеху — режисери, художники, костюмери, бутафори, освітлювачі, звукорежисери — без вас немає театру.
Нашим глядачам — дітям і дорослим — дякуємо за увагу, відкриті серця й листи після вистав. Ваш сміх, ваші сльози, ваша тиша — найбільша нагорода.
Попри виклики часу, ми тримаємо культурний фронт і продовжуємо творити, щоб у кожному місті й селищі світилася сцена, а діти мріяли про добро й сміливість. Попереду — новий сезон, нові прем’єри та зустрічі. Запрошуємо до театру: дозвольте ляльці сказати головне.
Зі святом, друзі! Нехай кожен ваш вихід на сцену буде щирим, а кожен уклін — заслуженим.
З повагою —
колектив Житомирського академічного обласного театру ляльок
