На третій день скандалу ми почули заяви від різних європейських чиновників не лише про виділення Україні коштів, але й про «позитивні процеси очищення». Іншими словами, європейці прямо говорять: пора зупинятися в розкрутці скандалу
1. Якщо в найближчі два-три дні не буде нових подач з новими прізвищами, з великою долею імовірності можна сказати, що скандал буде затихати. Але, Карлсон хоч і пішов, але пообіцяв повернутися.
2. Перший раз цього повернення можна чекати на початку грудня, коли Європа має щось вирішити з замороженими російськими активами і їх передачею нам. Є велика пересторога, що наш скандал може стати причиною ( приводом) для відтермінування рішення по цьому питанню. Далі у нас є два місяці, бо з березня починається критична ситуація для бюджету.
3. За негативного сценарію, саме наприкінці зими – на початку весни, разом із бюджетними проблемами у нас вчергове можуть почати активно згадувати цей скандал, але уже в контексті переговорів з росіянами.
4. Це песимістичний сценарій. Але якщо він буде іншим, цей скандал різко звужує наше поле для зовнішнього маневру. Щодо внутрішньої історії, то як максимум, зараз буде робитися спроба качнути уряд Свириденко (найближчі 7-8 днів для неї будуть критичними). І поки шанси її зняти, без додаткових інформаційно-плівкових скандалів невеликі.
5. При цьому, я не вірю в ефективність урядів національної довіри чи технократів. Вони можуть лише дозволити випустити пар на відносно короткий проміжок часу, що саме по собі непогано, але не панацея. Ми знаходимося в патовій ситуаціі. Старий уряд не влаштовує велику частину суспільства. Але система побудована так, що новий уряд національної довіри з першого дня ввійде в клінч з Президентом і ми ввійдемо в ситуацію двовладдя.
Наша проблема полягає в тому, що ми знаходимося в глибокій управлінській кризі. Перезавантажувати треба не уряд, а систему прийняття рішення. А це зараз практично нереально. Та й ніхто з гравців точно не хоче цього робити.
