Стрітення Господнє
2 лютого або 15 лютого за юліанським календарем християни відзначають день Стрітення Господнього. Свято – є дивовижним поєднанням стародавніх язичницьких вірувань та біблійних легенд. В народі говорять, що в цей день зима зустрічається з весною, а християни вважають, що це день зустрічі людей з Богом та поєднання Старого Заповіту з Новим. В православ’ї Стрітення Господнє входить до 12 найважливіших церковних свят.
Стрітення Господнє відзначається християнським світом з 4 століття нашої ери. Перше святкування відбулося в Єрусалимі та називалося 40-вий день після Богоявлення. Паломники, що були свідками святкування, стверджують, що як процесія, так і сама літургія проводилася з величезною урочистістю.
Свято швидко поширилося на східних землях Римської імперії. А в 6 столітті нашої ери під час правління римського цесаря Юстиніяна стало одним з основних християнських свят. Імператор наказав відзначати цей день по усій державі. Саме тому на богослужінні звершувалися особливі молитви за цесаря.
В західних європейських країнах також на початку Стрітення вважали Господнім святом, а пізніше його перенесли до рангу Богородичних та почали називати Очищенням Діви Марії.
Саме слово «Стрітення» зі старослов’янської мови переводиться як «радість» та «зустріч». Це не дивно, оскільки присвячене свято зустрічі новонародженого дитяти божого Ісуса зі старцем Симеоном. Відбулося це в юдейському храмі під час посвячення малюка. Праведний старець, а пізніше і Анна-пророчиця розпізнали в новонародженому дитяті посланого Богом Месію.
В Юдеї існував звичай, коли новонароджених дітей приносили на посвяту до храму: хлопчиків на 40-й день, а дівчаток – на 80-й день після народження. Так само на посвяту принесли батьки Ісуса Христа.
Саме там його зустрів праведник Симеон, якому Бог обіцяв показати Спасителя перед смертю. Старець вихваляв новонароджене дитя як Сина Божого. Ці слова підтвердила пророчиця Анна, промовляючи, що очі її бачили Месію.
З давніх-давен люди вважали, що саме 15 лютого відбувається зустріч (стрітення) зими з літом. Це народне язичницьке свято, під час якого люди співають пісні про весну та гадають на долю.
Важлива традиція у цей день – освячувати вогонь. Це дійство збереглося і після переходу до християнства, але тепер почали освячувати так звані громничні свічки.
Це особливі свячені свічки, що можуть зберегти оселі від негоди: завірюх, ураганів, злив, градів. Також така свічка здатна охороняти мешканців дому від врочення та різних захворювань. В язичницьких віруваннях було заведено святити воду. Її збирали з розталих бурульок та змішували зі звичайною водою. Така вода вважалася цілющою та лікувальною.
На свято Господнього стрітення в православних церквах проводяться урочисті богослужіння. Віряни освячують церковні свічки, які подібно до поганських вірувань, можуть захистити оселю. Також у церкві святять воду. Після святкування розпочиналися весняні роботи на селі, а парубки та дівчата брали участь у великих гуляннях.
Особливості богослужіння
Стрітення Господнє має відношення як до Господніх, та і до Богородничних свят. Тому літургії, що проводяться у храмах, мають елементи богослужінь, притаманних для обох різновидів святкування. Під час відправлення літургій використовуються образотворчі антифони. Головною іконою свята – є Матір Божа та Христос Спаситель, які мають однакове значення. Праведник Симеон тримає дитя Ісуса на руках – символізує Старий Заповіт, та Діва Марія, що взяла свій хрест – віддати Сина на визволення людства – символ Нового Заповіту.
Чого не можна робити на Стрітення Господнє?
- В цей день, як і на інші церковні свята, забороняється виконання важкої фізичної роботи.
- Небажаними є лайки, сварки, лихослів’я, які можуть привести до небажаних наслідків.
- На Стрітення Господнє не можна подорожувати, відправлятися в далеку дорогу, прибирати в домі, класти гроші на кухонному столі.
Народні прикмети
Наші пращури пов’язували зі Стрітенням різноманітні прикмети.
- Вважалося, що якщо на Стрітення тануть бурульки на дахах, то зимі ще довго лютувати.
- Ясні та сонячні дні вказували на настання сильних морозів.
- Сильні снігопади віщували мокру весняну погоду, а яскраво-червоний захід сонця – помірну погоду без морозів.
- Тихий ясний день – до хорошого врожайного літа.
- Якщо в день Стрітення Господнього залишити гроші на столі, можна позбутися вдачі.
- Якщо на тарілці з зерном, яку залишали на дворі, збиралася роса, слід чекати хороших врожаїв. Відсутність роси не віщувала нічого хорошого.
- З святом пов’язано багато забобонів. Свято вважалося веселим та радісним, тому в цей день не можна було сумувати та сваритися.
- Будь-які дії з водою суворо заборонялися. Не можна було відвідувати баню та прати одяг.
День бабака
Щороку 2 лютого настає веселе свято – День бабака. Ця традиція походить зі Сполучених Штатів Америки та Канади і є одним з найдивніших звичаїв у світі. Люди збираються разом, щоб спостерігати за бабаком, який виходить зі своєї домівки. Всім цікаво знати – чи побачить великий пухнастий гризун свою тінь, бо на основі цього факту начебто можна спрогнозувати погоду.
Попри те, що особливо довіряти прогнозу такого «синоптика» не варто, це кумедне свято має свою історію. Цікаво, що від самого початку бабаки не мали до неї жодного стосунку.
Вогняне свято кельтів
Ще в дохристиянські часи 2 лютого старовинні кельти святкували Імболк. Ця подія приурочувалася до моменту проходження Сонцем четвертої частини свого щорічного циклу, коли світило знаходилося рівно посередині між точками зимового сонцевороту та весняного рівнодення. Імболк був вогняним святом — люди запалювали смолоскипи та свічки, живий вогонь яких мав вказувати шлях майбутній весні. Також, саме цього дня за прикметами передбачали зміни в погоді.
В зв’язку з розповсюдженням християнства релігійна суть і назва Імболку змінилися, але народні традиції святкування залишились. 2 лютого, на 40-й день після Різдва Христового, стали відзначати Стрітення. Назва свята пішла від слова «зустріти» – в цей день Марія з Йосифом принесли маленького Ісуса до храму в Єрусалимі, де зустрілися зі старцем-праведником Симеоном. Святий Дух сповістив Симеона про цю зустріч за багато років до самої події.
Натомість, в народній інтерпретації на Стрітення теж відбувається зустріч, але зустрічаються два сезони — зима й літо. Так як і у випадку з давніми кельтами, від наших предків-слов’ян збереглася традиція в цей день запалювати живий вогонь. Християнство перетворило цей звичай на традицію освячувати в церкві свічки, що вважаються оберегами від усіляких бід.
Також 2 лютого уважно спостерігали за погодою – численні прикмети дозволяли робити досить точні прогнози. Зокрема, ясний сонячний день обіцяв багатий врожай, а похмура й волога погода – навпаки, недорід.
Всесвітній день укулеле
Всесвітній день водно-болотних угідь
Всесвітній день страуса
Всесвітній день богопосвяченого життя
День самооновлення
У календарі неординарних свят на 2 лютого припадає відзначання Дня самооновлення (Self Renewal Day). Попри відсутність інформації щодо ініціатора та дати започаткування, свято знайшло підтримку у громадськості. Це день, присвячений особистісному зростанню, турботі про себе, вдосконаленню своїх навичок та загальному добробуту. Це день, коли варто вийти із зони комфорту, спробувати щось нове та долучитися до діяльності, яка сприяє зростанню та зрілості.
Самооновлення – це складний процес саморозвитку та самовдосконалення, який полягає у формуванні здорового тіла, прагненні наблизитись до певного ідеалу та переосмисленні відносин з оточенням. У цей день люди намагаються поглянути на життя по новому, приступити до виконання запланованих, але так і не розпочатих з різних причин завдань щодо вдосконалення своїх знань і навичок, та реалізувати потребу у відновленні душі та тіла.
День їздових собак
День поінформованості про ревматоїдний артрит
День поінформованості про ревматоїдний артрит заснований у 2013 році та відзначається у всьому світі щороку 2 лютого. Ініціатором започаткування події виступила міжнародна організація, яка займається покращенням якості життя людей з ревматоїдними захворюваннями.
Захід запроваджено з метою підвищення поінформованості світової спільноти про підступну недугу, яку краще діагностувати на ранніх стадіях, щоб запобігти її ускладненням та знайти ефективний спосіб полегшення її перебігу.
Запальний процес невиліковного захворювання вражає сполучні тканини організму, що призводить до руйнування суглобів та пошкодження внутрішніх органів. З часом у хворих спостерігається обмеження в рухах, що у більшості випадків призводить до втрати працездатності.
Причинами виникнення важкого захворювання можуть стати дефект імунної системи, інфекції, стреси, фізичне навантаження та шкідливі звички.
Своєчасне діагностування недуги та застосування ефективних методів лікування гальмує її прогресування та знижує ризик розвитку ускладнень, що забезпечує людині нормальну життєдіяльність.
33-й день року
До кінця року – 332 дні
Схід сонця 07:29
Сонце в зеніті 12:11
Захід сонця 16:53
Тривалість дня 9:24
Інформація з сайту «DayToday. А що сьогодні?»
