19 квітня, депутатам Бердичева був наданий проєкт рішення про закриття дитячих садочків у зв’язку з економічними труднощами та недостатком фінансування.
Сьогодні деякі депутати вважають потрібним закриття дитячих садочків через відсутність необхідного фінансування та зменшення кількості дітей, які потребують місць у садочках. Інші висловили занепокоєння щодо можливих негативних наслідків. Остаточне рішення депутати приймуть під час сесійного засідання 30 квітня 2024 року.
Управління освіти та науки Бердичівської міської ради надало депутатам своє пояснення необхідності закриття дитячих садочків.
Понад 20 років у місті функціонує мережа закладів освіти у складі 14 закладів дошкільної, 15 загальної середньої та 2-х позашкільної освіти. За рахунок державної освітньої субвенції здійснюється оплата праці вчителів шкіл громади, решта видатків на освіту, а це – оплата праці інших працівників 31 закладу, витрати на комунальні послуги та енергоносії, харчування дітей та ін. – за рахунок коштів міського бюджету.
Загалом, витрати на галузь освіту становлять левову частку бюджету громади – понад 50%.
На жаль, зміни підходів у формуванні бюджету через те, що держава забрала податок ПДФО у місцевого самоврядування на забезпечення потреб ЗСУ, різко погіршило фінансову спроможність міського бюджету.
Також у галузі спостерігається різке падіння контингенту учнів і вихованців закладів, на що, безумовно, вплинула російська агресія, яка стала основною причиною міграції населення й виїзду сімей з дітьми за кордон. Також на кількість дітей у закладах впливає демографічна ситуація – зменшення народжуваності. Через це контингент учнів у школах громади зменшився з 14 тис. у 1992 році до 8,5 тис. у 2023 році (при незмінній кількості закладів).
Навіть за 7 місяців поточного навчального року зафіксовано зменшення кількості учнів на 140 осіб: з 8 573 станом на 01.09.2023 до 8 433 станом на 01.04.2024. Середня наповнюваність класів, яка є основним фактором розрахункової формули державної освітньої субвенції, також значно погіршилась і становить 25,3 проти 33,9 у 1986 році. Для згаданої формули державою береться показник середньої наповнюваності класів 27,5 у міській місцевості та 16,0 у сільській.
Набір учнів до майбутніх перших класів та 10-х класів засвідчив і надалі різке падіння контингенту шкіл ще майже на 800 чол., через що планується скоротити у школах громади 34 класи.
Станом на сьогодні ( при діючих тарифах та ставках зарплати) для утримання мережі закладів загальної середньої освіти у кількості 15 шкіл потрібно 67 млн. 746 тис. 800 грн. коштів міського бюджету та 201 млн. 322 тис. 078 грн. коштів державної освітньої субвенції. Але, на жаль, таких коштів на галузь немає: не вистачає 7 млн. 372 тис. 676 грн. коштів міського бюджету та 31 млн. 340 тис. 278 грн. освітньої субвенції.
Вартість утримання 1 учня у школах громади коливається від 27 тис. грн. на рік у ліцеї № 10 до 54 тис. грн. у початковій школі № 18. Загалом на цей показник найбільше впливає наповнюваність класів. Тож школи з малим контингентом (№№ 14, 6,7,5) та школа сільської місцевості є найбільш нерентабельними і потребують більших вкладень на утримання.
Міністерство освіти та науки України у листі від 15 березня 2024 року № 1/4589-24 «Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2024 рік» дало роз’яснення щодо показників, які через важкий фінансовий стан у державі, не увійшли у поточному році до розміру освітньої субвенції. Серед них:
- оплата праці педагогів, які не викладають предмети (психологи, соціальні педагоги, педагоги-організатори, бібліотекарі, логопеди, асистенти, вихователі ГПД та ін.);
- оплата годин шкільного компоненту (факультативів, курсів за вибором, додаткових годин);
- поділ класів на групи для вивчення іноземної та української мов, трудового навчання, інформатики, фізкультури;
- оплата годин за педагогічний патронаж (індивідуальне навчання хворих дітей)
- інклюзивне навчання.
Всі витрати на невраховані показники знову лягли на міський бюджет і змушують керівників гімназій та ліцеїв вживати сурових заходів економії, які передбачають і об’єднання класів з низькою наповнюваністю, і відмову від поділу класів на групи для вивчення окремих предметів, і ущільнення груп подовженого дня, і заборону відкриття класів з наповнюваністю менш як 30 дітей, і відмову від факультативів, і закриття гуртків позакласної роботи та ін. , що не може не вплинути негативно на якість освітнього процесу.
Ситуація у школах досить складна, але на сьогодні контрольована. Більш серйозний стан щодо утримання закладів дошкільної освіти, контингент яких також зазнав значних втрат: з майже 3,5 тис. вихованців у 2013 році до 2,3 тис. у 2023 році. Навіть за 7 місяців поточного навчального року кількість дітей у дитсадках зменшилась на 1217 чол. І становить станом на 01.04.2024 р. 1156 дітей. Через такі показники їх керівниками було зменшено кількість відкритих на 01.09 груп з 112 до 79. І навіть ці заходи не дали бажаного результату щодо нормативу наповнюваності груп, яка в середньому становить 14,6 осіб проти 24-26, що спостерігалось у попередні роки.
Через таке зменшення кількості дітей, які відвідують дитсадки, не вдається забезпечити їх наповнення до проєктної потужності, що призводить до нераціональних витрат бюджету на утримання такої кількості садків.
Лише ЗДО № 11 заповнений на 97 % від проєктної потужності. Більшість наповнені майже наполовину – 47 %.
Тож і маємо, що на виховання 1156 дітей працює штат педагогічних працівників у кількості 322 особи та 337 працівників технічного персоналу. Фактично, на 1 вихователя припадає 3 дитини!!!!
Найбільш критична ситуація у дитсадках №№ 5,17 та 27, в яких немає укриттів, що не дозволяє відкрити їх для відвідування дітей у звичному режимі. Для потреб батьків у цих закладах відкрито групи короткотривалого перебування дітей (на 4 години, без харчування і сну). Щобільше, самі ці групи працюють не на базі ЗДО, а в інших установах, що мають споруди цивільного захисту на випадок повітряної тривоги і водночас не мають можливості забезпечити належні санітарно-гігієнічні умови, необхідні для дітей дошкільного віку. Тож і рівень наповнення цих закладів становить від 8 до 33 % від проєктної потужності, при цьому утримується штат працівників у кількості 96 чол. для 70 вихованців.
Невиправдано велика кількість закладів дошкільної освіти при низькій їх наповнюваності робить значне навантаження на бюджет громади, який має спрямувати 141 млн. 154 тис. 534 грн. на їхні потреби. І хоча частина цих коштів уже виділена, до кінця поточного року все ще не вистачає понад 18 млн. грн.
Неефективність такої мережі при такій кількості вихованців робить неймовірно високою вартість утримання 1 вихованця: від 87 тис. грн. на рік у ЗДО №7 до 550 тис. грн. у ЗДО №17!!! або від 7250 грн. до 45 тис. грн. на місяць у цих же закладах.
При цьому окремі витрати є у батьків, які оплачують частину (а це 50% без врахування пільговиків, які звільнені від сплати цих коштів на 100%) вартості продуктів, які йдуть на приготування їжі.
Подальше функціонування галузі освіти громади неможливо без вжиття кардинальних заходів економії бюджетних коштів. Тому на розгляд Бердичівської міської ради передано проект рішення, яким передбачається призупинення діяльності ЗДО №№ 5,17 та 27, вивільнення всіх працівників цих закладів і надання можливості вихованцям здобувати дошкільну освіту в інших закладах дошкільної освіти комунальної форми власності.
Для вихованців ЗДО № 27 найбільш зручним є перехід до ЗДО № 22, що розташований у зоні пішохідної доступності. За бажанням батьків дітей можуть прийняти будь-які з функціонуючих садочків.
Для дошкільнят району Загребелля на базі гімназії № 8, яка завершує роботи із будівництва укриття, за бажанням батьків можуть бути відкриті групи короткотривалого перебування, які у такому випадку стануть дошкільним структурним підрозділом цього навчального закладу.
Такі непопулярні та складні для сприйняття окремих громадян заходи – припинення діяльності трьох дошкільних закладів №№ 5,17 та 27 – допоможуть заощадити для міського бюджету близько 10 млн грн у поточному році та дадуть шанс громаді залишити решту садочків, гімназій, ліцеїв, позашкільних установ та інклюзивно-ресурсного центру.
Подальше утримання цих трьох закладів, які фактично не мають можливості виконувати свою основну функцію, призведе до зайвого навантаження на бюджет у сумі понад 21 млн. грн. в рік.
А хіба можна дозволити собі у час війни (і не тільки) утримувати 100 працівників для 70 дітей, які перебувають у закладі лише 4 години, витрачаючи на це понад 20 млн на рік?
Емоції переповнюють кожного, хто причетний до галузі, до людей, з якими працював і працюєш, але холодні цифри кидають в жар. А ще більше жахаєшся того, що коли це рішення не буде сприйнято громадою і депутатами, буде паралізована робота всієї галузі освіти (а це понад 2 тис. працюючих і майже 10 тисяч дітей).
