Підживлювати сьогодні дух, надихати та через творчість говорити про війну. Це про наше житомирське “Сонечко”.
Вже пів століття ансамбль утверджує та популяризує українське, даруючи людям красу та насолоду. Й з усіх закордонних фестивалів-конкурсів дитячий ансамбль повертався з гран-прі. Там усі дивуються: як таких красивих і талановитих дітей можна відібрати?
“Ми ж відповідаємо, що не відбираємо. У нас немає некрасивих людей, бо нація така…”, — каже Михайло Гузун, директор житомирської міської школи хореографічного мистецтва “Сонечко”, народний артист України.
Вересень 1973 рік. Михайло та Тетяна Гузуни створюють дитячий хореографічний ансамбль у структурі художнього відділу міського Палацу піонерів та школярів.
Михайло Семенович згадує, як у ті часи він із пані Тетяною ходили вулицями, підходили до молодих мам із дітьми й запрошували на хореографію.
“Я казав: ваша дитина має правильну поставу і здатність до танців. По садочках і школах ходили. Потім всі побачили, що є толк, до нас масово почали водити дітей. Нас почали запрошувати в міста за межі України” , — згадує пан Михайло.
Пізніше “Сонечко” виокремилося в Міський центр хореографії. І вже у 1993 році — створили школу.
“Ми два роки виношували плани створити школу хореографії. Тоді міським головою був Віталій Мельничук. Важливий момент — це повинна бути саме школа, а не гурток і функціонувати заклад мав би саме в системі освіти”, — згадує Михайло Гузун.
Інший важливий момент — вдале розташування, поруч із загальноосвітніми закладами, аби діти після завершення уроків мали змогу віддаватися хореографії.
Міносвіти тоді згоди довго не давало. Мовляв, як це: школа хореографії в Житомирі? Це ж не Харків, не Одеса, не Львів, де є оперні театри.
Попри це, рішення відкрити школу хореографії у Житомирі прийняли на місцевому рівні. Для цього все було вже сформовано: колектив, програма…
Це була перша в Україні школа хореографії в системі освіти. Табелі, оцінки, журнали, уроки — все відповідає стандартам закладу освіти. А по завершенню навчання — диплом артиста професійного балету та керівника танцювального колективу.
У 2013-му ансамбль отримав звання академічного. До слова, в Україні тільки два хореографічних колективи мають таке звання — ансамбль танцю України імені Павла Вірського та ансамбль танцю “Сонечко” в Житомирі.
“Космонавти живуть на землі” — композиція, присвячена космосу та Сергію Павловичу Корольову; хореографічна композиція “Майдан”; “Мелодія життя” — це ще далеко не всі унікальні хореографічні твори, яких, зі слів Михайла Гузуна, більше немає на планеті Земля”. Унікальними й особливими є композиції, де через творчість показується війна. І важливим є той момент, що всі танцювальні номери на цю тематику завершуються з НАДІЄЮ.
На столі директора хореографічної школи та почесного громадянина Житомира помічаємо клаптик паперу. На ньому — цитата Едмунда Берка: “Єдине, що потрібно для тріумфу зла, — це щоб хороші люди нічого не робили”.
Каже, у школі виховують дітей так, щоб вони відчували потребу творити добро. Добро все ж має жити у серцях, навіть попри жорстоке нинішню реальність.
Сьогодні колектив виступає з концертом та отримує вітання в театрі. А вже завтра — розпочинається підготовка до фестивалю-конкурсу, що відбудеться в середині червня в Монтані (Болгарія). Потім — два фестивалі в Румунії та Італії…
Джерело: ЖМР
