19 серпня у Житомирі відбувся фестиваль «Пісенний Спас».
Ірина Степаненко на власній сторінці в соціальній мережі Фейсбук поділилася враженнями:
«Сьогодні у Житомирі був Пісенний Спас!
І на сцені був Він… — Володимир Шинкарук.
Ми чули його голос (і це була справжня подорож у часі).
Відчували енергію любові до життя і людей. Розчинялися в глибоких віршах і прекрасних піснях…
Йому б сьогодні було 70… Вже майже 10 років, як не з нами, але Володимир Федорович продовжує жити у своїй творчості, у талановитій доньці народній артистці України Ірині Шинкарук (і сьогодні ми чули цей незабутній дует…)! Героїчному і неймовірно скромному синові Федорові, який захищає країну з перших днів! В онуках! Люблячих очах дружини — пані Людмила Шинкарук. У наших теплих спогадах…
Це був вечір якогось дивовижного єднання душ. З перших хвилин переповнювало дуже дивне відчуття — суму від того, що Володимира Федоровича немає з нами, і величезної, світлої радості зустрічі із дивовижними людьми, яких об’єднав Володимир Шинкарук!
Це було щиро, зворушливо, зі сльозами і посмішкою…
Душа наповнилася світлом ВДЯЧНОСТІ))).
Взагалі вважаю сьогоднішній вечір відповіддю на щирий ще студентський запит юної душі: я дивилася на Володимира Шинкарука, як він геніально веде заходи, якою кількістю інформації оперує, як легко імпровізує, як щиро співає… і мріяла, щоб він мене навчив! На жаль, не довелося. Володимир Федорович читав лише лекції на першому курсі. А я так мріяла попрацювати з маестро як ведучим, починаючи тоді свій професійний шлях.
І от сьогодні, через стільки років, у мене було відчуття, що Він мене таки вчить: через щастя вийти на сцену перед такими важливими для мене людьми, через історії, які мала честь почути від людей, які пройшли з ним довгий шлях, через приклад, як потрібно жити і працювати, зберігаючи баланс особистого й професійного.
ДЯКУЮ, Учителю! Браво, маестро!
Світла пам’ять Вам на віки!
Я вірю, що Ви нам сьогодні посміхалися з небес, підіграючи на небесних струнах…»