Ейфелева вежа у вишиванці стала впізнаваною частиною міського ландшафту і символом Житомирської Політехніки. Проте історія її появи в університеті доволі цікава: спершу вежу планували встановити в іншому місці, але через відсутність ентузіазму її “прихистили” саме тут.
Цей об’єкт, без сумніву, привертає увагу, але чи справді він має стосунок до університету?
Вежа не має жодного контексту або зв’язку з історією закладу, вона виконує роль декоративної фото-зони, яка стоїть у прямій конкуренції з унікальним мозаїчним панно, розташованим на бічній стіні корпусу.
Мозаїка — це витвір мистецтва, частина історії університету, яка має естетичну та культурну цінність. Вона могла б стати також символом закладу, натомість мозаїка залишається в тіні.
Можливо, замість копіювання чужих символів університет міг би створити щось, що переплітається з його історією або відображає сучасне мистецтво, створене місцевими авторами. Такий об’єкт мав би більшу цінність, став би частиною ідентичності закладу та привертав би увагу не менше, ніж вежа.
То чи дійсно університету і місту була потрібна ця вежа? Чи не час звернути увагу на власну автентичність, замість захоплення чужими символами?
Телеграм-канал «Житомир Urban News»