Войтко Дмитро Володимирович (30.03.1987 — 10.09.2024)
Народився у Житомирі. Навчався у ЗОШ №1. Опісля успішно закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж та вдосконалив свої знання в Поліському національному університеті, за спеціальністю «Механізація сільського господарства». Далі працював у приватному бізнесі. Одружився, з коханою дружиною виховували двох діток.
Мав багато захоплень: риболовля, мисливство, мото- та автотехніка. З дитячих років займався спортом. Неодноразово бравав участь у юнацьких змаганнях з дзюдо та самбо, виборював призові місця.
Мріяв побудувати для своєї родини будинок над річкою, та не судилося. Війна зламала плани подружжя.
Із першого дня повномасштабного вторгнення рф став на захист України від російських агресорів в одному з підрозділів ЗСУ. Брав участь в обороні та визволенні Київщини, був у найгарячіших точках лінії зіткнення з противником.
За мужні та самовіддані дії при захисті України відзначений відомчими та державними нагородами: медаллю «За оборону міста героя України Харкова», медаллю «Честь. Слава. Держава», медаллю «Ветеран війни – Учасник бойових дій», нагрудним знаком «За зразкову службу» та державною нагородою «За врятовані життя».
Старший солдат Дмитро Володимирович, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, героїчно загинув 10.09.2024…
Коваленко Олег Володимирович (25.12.1970 — 04.09.2024)
Народився у Житомирі. Закінчив ЗОШ №20. Опісля проходив строкову військову службу за межами України. Повернувшись до цивільного життя, працював у сфері авангардного мистецтва. Започаткував власну приватну справу. З дружиною виховували донечку.
Був творчою, талановитою людиною.
З лютого 2024 року став на захист України від російських агресорів. Смерть вирвала Воїна із лав Захисників 04.09.24 року…
Серце Героя зупинилося…
Світла пам’ять і вічна слава Захисникам…
