З 01 жовтня в приміщенні Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега Ольжича доступна до огляду унікальна виставка світлопису Дмитро Гапчинського «КЕДЬ МИ ПРИЙШЛА КАРТА».
Експозиція приурочена до Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та Дня ветерана.
У світлописах представлено військовий побут 2015–2016 р.р. очима людини мистецтва.
Суворі, інколи іронічні та по-чоловічому романтичні замальовки військової служби вирізняє знімки Дмитра серед інших репортажів із зони бойових дій, привертають до себе увагу та карбуються в пам’яті.
Це також історія про змужніння, пошук себе та становлення Козацького Духу: достатньо переглянути фотопортрети Дмитра до і після служби.
Відвідувачі бібліотеки зможуть ознайомитися із виставкою до 30 жовтня згідно розкладу.
Вхід вільний.
Інформаційна довідка:
Дмитро Гапчинський народився в Харкові, у 1972 році. Після школи вступив до Харківського Художнього Училища. Отримав фах викладача дитячої художньої школи. У 1995 році закінчив Харківський Художньо-Промисловий Інститут за спеціальністю Дизайн. Після випуску безнадійно намагався знайти роботу в рідному місті, доки не отримав посаду художнього редактора у видавництві «Фоліо».
У 1999 році у пошуках «кращого життя» переїжджає з дружиною до Києва. Переважно працював в зовнішній рекламі. В столиці дружині запропонували підготувати серію робіт для каталогу Віденського музею. Це підштовхнуло до праці на себе. Працювали разом з дружиною в майстерні: Дмитро займався дизайном всієї друкованої продукції та рекламою. В родинній галереї відбулися перші виставки Дмитра: дитячої серії про кролика «Нюшу» та Козаків. Пізніше з’явилися «Зле дівча» та «Динозавр та Мала».
Революція 2013 року та служба в АТО докорінним чином змінили Дмитра: наразі він активно займається волонтерською діяльністю.
Досвід військової служби в зоні АТО (2015–2016 р.р.) відображений в першій виставці світлопису Дмитра Гапчинського «КЕДЬ МИ ПРИЙШЛА КАРТА».
У листопаді 2023 Дмитро отримав поранення правої руки і плеча. Наразі проходить лікування та реабілітацію, волонтерить на підтримку хлопців свого взводу. Після Перемоги України планує повернувся до художнього мистецтва.
