В Україні розробляють методологію оцінки пошкоджень
об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів. ВІДЕО
Скільки коштує відновити зруйновану пам’ятку? Скільки нам винна Росія за зруйнований музей Сковороди на Харківщині чи бібліотеку в Чернігові? Через 2,5 роки після повномасштабного вторгнення ці обрахунки досі не проведені. Без такої оцінки неможливо ефективно провести консервацію та реставрацію, а найголовніше – притягнути Росію до відповідальності у міжнародних судах.
Саме задля цього експерти проєкту “Фіксація зруйнованих культурних об’єктів України внаслідок обстрілів РФ за допомогою програмного комплексу TruePic” розробляють методологію оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів.
“Коли ми говоримо про методологію – це не про детальну формулу, за якою реставратор буде оцінювати якусь конкретну церкву, адже це неможливо. Наша задача – запропонувати механізми, який може використати Мінкульт, щоб оцінити приблизний обсяг втрат культурної спадщини, визначити пріоритети щодо відновлення та скільки на це піде грошей. І з цим запитом звернутись по допомогу”, – розповів Максим Нефьодов, розробник методології, засновник ГО “Технології прогресу”.
Для оцінки збитків експерти пропонують використати наступну класифікацію:
Утім, коли облік пам’яток ведеться у паперовому вигляді – це проблема для подальшої оцінки, особливо на окупованих територіях, тому цифровізація цих процесів – в пріоритеті Уряду.
“У нас існує понад 150 тис. нерухомих пам’яток, наразі в реєстрі
“єПам’ятка” міститься 105 тис. об’єктів за інформацією на 2021 рік. Досі туди не внесені близько 50 тис. – це ті пам’ятки, які на окупованих територіях. Дуже важливо, щоб ця інформація зберігалася в цифровому форматі. Якщо зафіксовані випадки руйнування в громадах, то ОВА вносять цю інформацію до кожної пам’ятки”, – розповіла заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
Вона додала, що об’єктів рухомої спадщини налічується 12 млн предметів державної частини музейного фонду, з яких близько 2 млн – перебувають на окупованих територіях, а пів мільйона рухомих пам’яток були евакуйовані та релоковані. Також нині тестують реєстр музейної спадщини, в системі вже орієнтовно 27 тис. предметів.
На цифровому обліку пам’яток наголошують і представники спільноти археологів.
“Важко дослідити те, що не було належним чином обліковано: є проблема з паспортизацією та інвентаризацією пам’яток архелогії. Ми зафіксували руйнацію 6500 кв.м археологічних пам’яток, обстежили близько 860 пам’яток. У зоні руйнування Каховської ГЕС знаходяться ще близько 200 археологічних пам’яток. Там працюють чорні археологи, відбувається руйнування, їх потрібно законсервувати”, – поділився Іван Зоценко, представник Інституту археології НАН України.
На недопущенні подальших руйнувань наголошують і архітектори.
“Ініціатива НеМо за 2 роки зафіксувала 1200 пошкоджених пам’яток архітектури. Розробка методології – неймовірно важлива робота, відновлення має бути пріоритетом, адже якщо нічого не робити, то ми ці пам’ятки втратимо. Але все ж оцінка пам’ятки має бути індивідуальною і базуватися на цінностях, які має цей об’єкт”, – додав архітектор, експерт організації НеМо з фіксації пошкоджень об’єктів культурної спадщини Віктор Дворніков.
Експерти підкреслюють: першочергова мета оцінки збитків – відновлення пошкодженої спадщини. Якщо говорити про репарації – це питання складніше і матиме довшу часову перспективу.
“Втрати, які несе українська культурна спадщина, уповні можна буде оцінити лише після того, як останній російський солдат покине нашу територію. Треба розуміти, що їх неможливо компенсувати в повній мірі. Адже пам’ятка, навіть після реставрації чи, тим більше, відтворена після повного руйнування, вже не буде повністю автентичною. Тож Уряд має розробити концепцію відновлення і визначити належне місце культурної спадщини у ній”, – підсумувала Катерина Чуєва, незалежна дослідниця, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини.
Дискусію провів ГО «Антикорупційний штаб» в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
