Цьогоріч 20 квітня ми відзначатимемо свято над святами і торжество серед торжеств – Пасху Господню, Світле Христове Воскресіння. До цього великого дня ми продовжуємо готуватись посиленою молитвою та постом, отримуючи важливі духовні настанови щодо нашого життя та усвідомлюючи ціну нашого спасіння через добровільні страждання Господа нашого Ісуса Христа.
Ввечері 2 квітня, у переддень четверга пʼятого тижня посту, 3 квітня – читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. 5 квітня – субота акафістна, свято Похвали Пресвятої Богородиці, тому напередодні ввечері з особливою урочистістю читається Акафіст до Пречистої Діви.
12 квітня – Лазарева субота, спогад воскрешення праведного Лазаря. А 13 квітня – свято Входу Господнього в Єрусалим, Вербна неділя, що розпочинає Страсний тиждень, седмицю особливої підготовки до Пасхи Господньої.
Після свята Воскресіння Христового ми вшановуватимемо пам՚ять великомученика Юрія Переможця (23 квітня), апостола і євангелиста Марка (25 квітня), а також святого апостола Фоми (27 квітня).
Після Світлого Христового Воскресіння в Українській Православній Церкві існує благочестива традиція поминати померлих. Згідно місцевих традицій у різних регіонах України найчастіше це поминання починається від Світлого понеділка і до понеділка Фоминого тижня. У деяких регіонах таке поминання відбувається у другий і третій тижні після Пасхи, або в певні визначені дати у післяпасхальний період. Традиція Радониці саме у вівторок Фоминого тижня перейшла до нас з російського календаря. В Україні це був зазвичай весь другий тиждень після Пасхи, який називався Провідним, а саме поминання – проводи, поминки або гробки.
Враховуючи вищевикладене рішенням Священного Синоду весь 2-й тиждень після Пасхи, починаючи від Фоминої неділі, визначений у нашому календарі, як «Тиждень поминання померлих (Проводи)».
Це час особливого загальноцерковного поминання всіх від віку спочилих християн. Вшановуйте своїх спочилих рідних і ближніх щирою молитвою і справами милосердя! Наша Церква повсякчас молиться за здоров’я живих та за упокій померлих, адже у Бога немає мертвих – «Бо в Нього всі живі» (Лк. 20: 38).
