Такого висновку дійшли під час підбиття підсумків анкетування молоді в напрямку дослідження рівня сформованості української національної та громадянської ідентичності. Звіт про проведену роботу заслухали на черговому засіданні обласної координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. Доповідала Анна Тушак, заступниця директора з виховної роботи ліцею №23 Житомира імені М. Очерета.
Дане анкетування проводило управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту Житомирської ОВА, обласна молодіжна рада і ліцей №23 Житомира. Мета дослідження — виявити як сьогодні в області молоді люди сприймають власну національну належність, наскільки глибоко усвідомлюють себе громадянами України, які цінності поділяють і наскільки активно діють в громадянському просторі.
Опитування проводили протягом травня 2025 року серед молоді, проте для більш широкого зрізу долучалось і доросле населення. Анкета складалась з 5 тематичних блоків: 1 — базова інформація про респондента; 2 — національна ідентичність; 3 — громадянська ідентичність; 4 — цінності і переконання; 5 — практики та громадянська активність.
У ході дослідження взяло участь 902 респонденти. Анкетування проводилося онлайн, анкету поширили в межах Житомирщини, найбільшу кількість відповідей отримали з Житомирської, Оліївської, Глибочицької, Новогуйвинської та Високівської громад. Показник відповідей з інших громад регіону — 11.5%. Найбільшою віковою категорією стали респонденти до 18 років (понад 52%), їх думка зараз є найбільш важливою, бо вони формують майбутній образ України. За гендерним розподілом жінок — 70%, чоловіків — 30%.
У блоці національної ідентичності аналізували наскільки сильно емоційно респонденти ототожнюють себе з українською нацією, культурою, мовою, історією, як ставляться до національних українських символів і чи підтримують розвиток українського культурного простору. Висновок — національна самоідентифікація дійсно має національну глибину, вони не тільки ототожнюють себе з Україною, а й проявляють інтерес до історії та мови. Проте є розрив між ідентичністю як внутрішніх переконань так і реальної участі в культурному житті — частина респондентів проявляє підтримку, але не має культурного досвіду або сталої культурної залученості.
У блоці громадянської ідентичності вивчали наскільки респонденти усвідомлюють себе як громадяни України, наскільки вони розуміють свої права, обов’язки, відчувають персональну відповідальність за державу і громаду. Висновок — формально показують високу готовність бути свідомими, але на практичному рівні обмежуються лише формальною участю. Тобто підтримують вибори, але не завжди беруть участь у житі громади, бо не вірять у власний влив. Це дозволяє говорити про розрив між громадянською свідомістю і громадянською активністю у суспільстві.
У блоці цінності і переконання досліджували яких переконань дотримуються респонденти у питаннях культури, демократії, ідентичності та відповідальності за майбутнє країни. З основним акцентом на глибині внутрішніх ціннісних орієнтацій, готовності поділяти принципи сучасного українського суспільства та позиції ролі майбутнього країни. Висновок — можна говорити про високий рівень культурної самосвідомості у визнанні ключових цінностей українського суспільства. Студенти демонструють відкритість до культурного різноманіття, усвідомлюють роль традицій, відповідають за державу і показують позитивне ставлення до Європейського напрямку розвитку. Разом з тим, на рівні громадянських і політичних переконань, зберігається менша впевненість.
У блоці практика і поведінка вивчали як національні переконання, ідентичність і громадянська свідомість проявляється у повсякденних діях респондента: від мовних практик до побутових звичок, в ініціативах і святкуваннях національних подій. Висновок — здебільшого респонденти демонструють високий рівень залученості до українського культурного поля на рівні мови, свят та споживання. Водночас у повсякденному житті громадянська та патріотична активність залишається помірною. Є розрив між символічною ідентичністю та конкретними практиками, в питаннях активної мови, участі та в щоденному використанні національних символів та товарів. Якщо звернути увагу, то більше 30% респондентів не підтримують, або вагаються у підтримці українського виробника, надаючи перевагу іноземним товарам. І з цим питанням потрібно працювати.
До кожного з блоків Анна Тушак надавала рекомендації як працювати з молоддю для покращення рівня національної та громадянської ідентичності. Зокрема для збільшення свідомого споживання українського було запропоновано запроваджувати проєкти на кшталт “Купуй українське — підтримуй своє” в освітніх і молодіжних середовищах, проводити громадські, шкільні або онлайн ініціативи, де учасники знайомляться з українськими брендами, продукцією, сервісами.
