Фахівці ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” провели анонімну бесіду з людиною, яка відверто розповіла про своє життя з вірусним гепатитом С.
“Я дізналася про свій діагноз випадково…”
Тетяна, 52 роки, дізналася про свій гепатит С під час обов’язкового медогляду на роботі. Жінка не мала жодних симптомів — почувалася добре, трохи втомлена, але списувала усе на стрес і постійну зайнятість. Коли результати аналізів показали порушення функції печінки, лікар порадив здати тест на гепатит.
“Я не могла повірити. Я не вживаю наркотики, веду здоровий спосіб життя… звідки це?” Можливих шляхів зараження було кілька — переливання крові ще в юності, можливо, стоматологічні процедури без достатнього рівня дезінфекції. Уточнити джерело не вдалося.
“Було страшно. Але страх — не причина здаватися.”
Після підтвердження діагнозу почалося найголовніше — лікування. Сучасні противірусні препарати дали надію. Тетяні призначили 12-тижневий курс прямої противірусної терапії. Вона суворо дотримувалась рекомендацій, регулярно здавала аналізи, не пропускала прийому ліків.
“Було трохи побічних реакцій — слабкість, порушення сну. Але це дрібниці в порівнянні з тим, що я отримала наприкінці. Найкраща новина в житті — аналіз: вірус не виявлено!”
Через кілька місяців після закінчення курсу, контрольне обстеження підтвердило: вірус не виявляється в крові. Це означало, що лікування пройшло успішно, і печінка поступово почне відновлюватись.
“Я хочу сказати іншим: не бійтеся перевірятись.”
Тетяна зараз активно ділиться своїм досвідом — з друзями, колегами, навіть анонімно в інтернеті. Гепатит С – не вирок. Але важливо виявити його вчасно. Тому не ігноруйте щорічні тестування, навіть якщо ви почуваєтесь добре.
Ця історія — ще одне нагадування: тестування, раннє виявлення і сучасне лікування дають шанс на повне одужання.
