Сьогодні, 17 серпня, Україна згадує Андрія Кузьменка — музиканта, який став більше ніж фронтменом гурту «Скрябін». Він був людиною, що вміла співати не лише піснями, а й душею. Його щирість пробивала екран телевізора, звучала з кожної сцени і залишалася в кожному рядку.
Кузьма — це явище. Він умів сміятися з життя й одночасно влучно розкривати його болючі кути. У його піснях — і ніжність, і іронія, і розпач, і надія. «Місця щасливих людей», «Старі фотографії», «Спи собі сама», «Мовчати» — це не просто хіти, це частина нашої пам’яті, яка робить нас сильнішими.
Його не стало у лютому 2015-го, але з того часу ніби ще більше відчувається, наскільки Кузьма був потрібен країні. Він не боявся говорити правду, часто випереджав час своїми словами, а його творчість і сьогодні звучить напрочуд сучасно.
У день його народження хочеться не лише сумувати за втратою, а й дякувати за все, що він залишив. Його пісні стали безсмертними, а сам Андрій Кузьменко — символом чесності, гумору та любові до життя.
Він був і залишається голосом, що надихає, піднімає дух і змушує згадати, що ми — українці, і ми сильні.
