Вже з 1 жовтня українська банківська система переходить на принципово новий рівень прозорості та безпеки. Ці зміни як захищають ваші кошти, так і посилюють вимоги до фінансового моніторингу.
Давайте розбиратися
1. забуваємо про загадкові скорочення та абревіатури у виписках. Відтепер у кожній транзакції повинна відображатися повна юридична назва компанії, яка отримує гроші.
2. реквізити. У виписках обов’язково відображатимуться ваші персональні дані та дані вашого контрагента. Навіть якщо це звичайний переказ «з картки на картку». Тепер відправник завжди бачитиме прізвище та ім’я отримувача, а отримувач – того, хто переказав кошти. І це працює незалежно від того, чи обидві картки одного банку, чи різних.
3. онлайн-платежі. Ще до підтвердження транзакції ви повинні бачити повну назву компанії.
Але є й нюанс: тепер потрібно уважно перевіряти всі реквізити. Якщо дані неправильні чи неповні, платіж можуть затримати або навіть повернути назад.
Ще з’являється абсолютно новий інструмент – трекінг платежів. Тепер ви в будь-який момент можете подивитися, де зараз ваші гроші. Нарешті пояснення «платіж може йти до трьох днів» втратить сенс, адже завжди можна побачити хто затримує переказ.
Та на цьому зміни не закінчуються.
Кожен клієнт рано чи пізно стикається з питаннями про походження своїх коштів.
Фінансовий моніторинг – це система контролю за рухом грошей, спрямована на те, щоб не допустити легалізації незаконних доходів та запобігти фінансуванню тероризму. В Україні ці правила закріплені спеціальним положенням НБУ, яке визначає, як банки оцінюють операції клієнтів та які транзакції вважаються ризиковими.
У жовтні 2024 року НБУ разом із провідними банками підписали меморандум про прозорість ринку платіжних послуг. Він запровадив нову трирівневу систему контролю.
Якщо ваші операції не перевищують 30 тис. грн на місяць – ви фактично перебуваєте у зоні безпеки, і додаткових запитань банк зазвичай не ставить.
Якщо ж мова йде про суми від 30 до 400 тис. грн, банк може ініціювати додаткову перевірку – особливо якщо операції виглядають нетипово для вашого профілю.
А ось усі платежі понад 400 тис. грн автоматично потрапляють під обов’язковий контроль, і клієнту доведеться надати документи, які підтверджують законність походження грошей.
Але оцінюється не лише сума Банки оцінюють і сам тип клієнта.
Додаткову увагу приділяють
▪️ новоствореним компаніям
▪️ підприємствам у сфері азартних ігор
▪️ операціям із нерухомістю, дорогоцінними металами чи інвестиційними послугами.
Ризиковими вважаються й деякі галузі, такі як:
▫️ фармацевтика
▫️ енергетика
▫️ державні закупівлі
▫️ виробництво зброї.
А ще банки аналізують географію платежів – і якщо кошти переказуються в офшори або на рахунки у країни, що перебувають під санкціями, це теж одразу викликає підозру.
Процедура перевірки проходить у кілька етапів:
▪️ Спершу банк проводить ідентифікацію клієнта, аналізує його дані у міжнародних базах, оцінює репутаційні ризики.
▪️ Далі запускається постійний моніторинг усіх операцій. Якщо система виявляє підозрілі транзакції, починається поглиблена перевірка, під час якої банк може запросити документи або провести співбесіду:
▫️ для фізичних осіб це може бути довідка про доходи, декларація, договір купівлі-продажу майна, документи про спадщину або дарування;
▫️ для підприємців та юридичних осіб – фінансова звітність, контракти, ліцензії та підтвердження джерел доходів.
Наслідки таких перевірок різні. Якщо все гаразд, рахунок розблоковується, і ви продовжуєте користуватися послугами без обмежень. У деяких випадках банк може встановити індивідуальні ліміти для операцій. Але якщо клієнт не може довести законність коштів – можливе тимчасове блокування рахунку, розірвання договору, передача інформації правоохоронним органам і навіть внесення до бази неблагонадійних клієнтів.
Самі ж банки також несуть відповідальність за порушення правил фінмоніторингу. Закон прямо передбачає штрафи від 170 тис. до майже 1,7 млн. грн за кожне порушення.
Телеграм-канал «БЛОГ ПРАВА»
