Ховаючись у тилу, Сергій Гринчук, колишній лікарь-хіміотерапевт, депутат Житомирської міської ради від ОПЗЖ, обвинувачений у справі про продаж безкоштовних ліків онкохворим, отримав нагороду від Вижницької РДА – Почесну відзнаку «За заслуги перед Вижниччиною».
Про це повідомляє військовослужбовець, громадський діяч Олександр Швецов з посиланням на сайт Вижницької районної військової адміністраці (Чернівецька область).
І до того ж незрозуміло, яким чином можна проявити «героїзм» переховуючись від війни в глубокому тилу, де основним джерелом наповнення місцевого бюджету є туризм.
Ще кілька років тому Гринчук став фігурантом гучного розслідування: за версією правоохоронців, він і група співучасників продавали безкоштовні ліки, що мали призначатися онкохворим. Схема описана так (згідно з публікаціями): медикаменти списувалися з лікарень як видані безкоштовно, але замість цього продавалися через аптечні мережі або «кур’єрів». До справи долучені як медики, так і посередники.
У 2024 році Корольовський районний суд призупинив розгляд цієї справи — аргументом стала мобілізація двох обвинувачених, серед яких називають і Гринчука. Ухвала про зупинення справи датована 27 грудня 2023 року й оприлюднена у січні 2024-го.
Ось що показово: у цій ухвалі йдеться, що обвинувачені нібито мобілізовані і проходять військову службу, через що участь в суді неможлива. Таким чином, справа зупинена на невизначений час.
Це не поодинокий випадок. Подібні сценарії призупинення кримінальних процесів через призов обвинувачених уже аналізували ЗМІ та громадські організації. Наприклад, у 2024 році Центр публічних розслідувань вказав, що близько 11 тисяч справ зупинено через мобілізацію обвинувачених, зокрема за корупційними статтями, що дозволяє відтягнути вирок і користуватись відстроченням.
Ось що викликає обурення: іноді «служба» не означає битви або захисту. За неофіційними повідомленнями, окремі «мобілізовані», які мають кримінальні справи, обіймають позиції у тилу — десь далеко від фронту, у глибині країни, де працює адміністративна служба, охорона військових об’єктів, логістика. Місця, де ніхто не зацікавлений, чи добряче працюєш чи ховаєшся за формою.
Чи може існувати «героїзм», коли ти не в окопах, а у кабінеті, далеко від фронтових небезпек? Чи може така служба — яка не перевіряє стійкість духу та не кидає тебе в реальний бій — бути засобом уникнення? Такі випадки вже не лише теорія: юристи попереджають, що деякі обвинувачені мобілізуються саме для того, щоб отримати правове «імунітет» за статтею 335 КПК (що передбачає зупинку процесу проти призваних під час мобілізації).
Ця тактика виглядає особливо обурливо, коли зловживання стосувалися життя хворих людей, які чекали ліків, що мали бути безкоштовними.
Є вже рішення суду, яким Гринчук був поновлений на посаді лікаря з виплатою середнього заробітку за “вимушений прогул”. Але навіть ця перемога — сумнівна з моральної точки зору: чи може той, кого звинувачують у жорстокому бізнесі на хворих, бути відновленим у посаді, поки справа не завершена?
