Інтелігенція Житомирщини зібралась на презентації чергового, 38 номеру літературно-художнього журналу «Світло спілкування». Зустріч проходила в актовій залі Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.О.Ольжича. Вів подію літературознавець і бібліотекар Володимир Білобровець.
Знаково, що презентація відбувалсь наступного дня після дня народження почесного громадянина Житомира, члена НСПУ Євгена Концевича. Сцену прикрашав рушник-оберіг письменника, його портрет, свіча пам’яті, квіти та свіжий випуск журналу. Ідея створення цього часопису належана Євгену Васильовичу, високу духовну й творчу планку, яку він свого часу поставив, постійно підтримують дописувачі журналу під мудрим керівництвом редактора Григорія Цимбалюка та заступника редактора Лілії Демянюк.
З вітальним словом до гостей звернулась Світлана Гресь, очільниця Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України. Григорій Цимбалюк у своєму виступі був лаконічним, зауваживши, що цей випуск давався важко, у фінансовому плані зокрема. На авантитулі журналу вдячна редакція навела імена доброчинців, які доклали коштів для виходу видання.
Темою номеру обрали поняття моралі, про що розмірковують автори перших публікацій. Наступною є розвідка краєзнавиці Дар’ї Шміло про свого батька Анатолія Григоровича, полковника, творця Національної гвардії України.
— На написання цієї статті мене надихнув Григорій Цимбалюк. Але не має нічого важчого, ніж писати про рідну людину, бо виникає ненаукова, а суб’єктивна думка. Однак я помітила, що останнім часом друкуються публікації людей, які не мають жодного стосунку до Національної гвардії, її створення. Тому вирішила все зафіксувати, бо час проходить, все забувається. Я це зробила ще й тому, що інші колеги батька вже у віці і не можуть це зробити фізично або їх просто не має. У своїй роботі намагалась бути об’єктивною — опрацьовувала статті батька. І маю сподівання, що колись ця публікація стане у нагоді тим, хто вивчатиме історію Національної гвардії України, — каже Дар’я Шміло. — Працювати було важко і сумно, бо статті батька, це період 90-х років. Я зробила такий висновок, що всі події сьогодення, були ним передбачені. Було дивно читати в публікаціях 90-х років своєрідне пророцтво — можливі події в Криму, на Донбасі. І постать Анатолія Шміло вбачається, як постать Касандри, яка говорить, але її ніхто не слухає, — розповіла краєзнавиця. Виступ її супроводжувався відеорядом діяльності Національної гвардії України нині.
Хвилина мовчання була тривала. Дивлячись на фото, присутні могли пригадати авторів, які дописували до журналу, а також тих, про кого писали. Окремою рубрикою збереження пам’яті є «Житомирський мартиролог», де розповідається про наших Захисників і Захисниць. У цьому номері вміщено розповіді про Марію Бігун (Леут); про Сергія Рудзея (позивні «Мамай» і «Сірий»), однойменну баладу про розвідника-диверсанта присвятила Герою письменниця Марія Зіновчук; про Ігоря Жуковського (позивний «Аспірин») та вірш-присвяту сину від матері Наталії. У післямові до рубрики письменник Петро Кухарчук ще раз згадав Данила Золотухіна, художньо описавши інші обриси присутності Героя.
Гортаємо журнал, де читач також знайде твори про війни як сучасну так і Другу світову, творчі дебюти, сторінку для дітей, рубрику корифеїв житомирського слова, спогади, інтерв’ю, рецензії, краєзнавчі розвідки та інше.
Окрасою цього номеру стали роботи художника, поета і журналіста Михайла Сича. Дізнатися більше про Михайла Семеновича дає змогу розмова з другом митця, народним художником України Юрієм Камишним. Інтерв’ю з яким записала заслужена журналістка України Людмила Натикач.
Презентацію журналу доповнили музичні виступи бардів Юрія Іванця та Костянтина Гая.
