Житомирщина славиться гарними місцинами, а ще більше своїми багатогранними людьми. З неординарною Жінкою Боженою Абсолютівною я познайомилася під час відвідування культурно-мистецького центру «Поліська хата», що в селі Городське на Коростишівщині.
Перше враження було незабутнє: в старовинній хаті під стріхою зібралися гості, господиня, художниця Інна Величко, знайомить їх з історією обійстя, а тут відкриваються двері і до світлиці заходить — справжня Мотря зі сторінок книги «Кайдашева сім’я»! Ошатно вбрана в народний стрій, весела, гонорова, руки в боки. Знайомимося.
— Пані Божено, розкажіть звідки ви родом і чим займаєтеся в «Поліській хаті»?
— Я родом з села Слобідка, воно поруч з Городським, а живу вже 19 років у місті Коростишеві. Закінчила спочатку Коростишівський педагогічний коледж, є вчителем молодших класів і педагогом-організатором. Далі були вищі освіти, перша є продовженням початкового навчання, а друга — психологія.
Я проводжу свята для дітей і дорослих. Років сім тісно співпрацюю з Інною Величко в її культурно-мистецькому центрі «Поліська хата». У нас утворилася гарна команда, маємо потужні вистави «Кайдашева сім’я», «Мавка лісова». Остання народилася, бо постало питання, щоб було щось своє рідне, автентичне. Прагнемо відроджувати нашу культуру, традиції, можна навіть сказати — рідновір’я.
В етносадибу приїздять учні шкіл, студенти, дорослі. Працюючи з різними категоріями населення я постійно розвиваюся. Отримані інтуїтивно знання знову впроваджую в процесі своєї діяльності.
— Що сьогодні особисто ви запропонуєте відвідувачам садиби?
— Ми будемо водити коловоди, танцювати з нашими гостями. Маю власну особливу розробку танцю на пісню «Кожна жінка то є відьма». Відомо, що відьма — це відаюча мати, жінка, яка отримує знання від Всесвіту і Матінки Землі, є Берегинею власного роду. Також вона ділиться цими знаннями, а так як кожен рід складає народ, то ми є Берегинями свого народу. Під час цього танцю кожна жінка має відчути, що вона є відаючою матір’ю та має особливий зв’язок з Землею і Космосом, є провідником цих сил і енергій.
— Танок має секрети?
— Так як ми танцюємо в любу пору року, то спеціальних вимог не має. Але теплої пори бажано бути босоніж, щоб краще відчути контакт із землею. І вдягнути спідницю, бо це та форма, яка закручує енергію, яку жінка потім передає своїм дітям.
— Ви десь знайшли цей танок чи це ваша особиста психологічна практика в етнодусі?
— Можливо це і практика (сміється), але я згадую, як народився цей танець. Спочатку це була дуже популярна пісня. На той момент я якраз прочитала книжку з відичних знань. Коли ж зустріла у ній слово «відаюча мати» і роз’яснення, що з приходом християнства у нас відаючих матерів почали називати відьмами, у мене прийшло розуміння — бути відаючою насправді прекрасно! Далі почала осмислювати цю інформацію, поступово приходили певні рухи, згодом їх ставало ще більше і зараз танець став такий наповнений та насичений, що я просто сама кайфую.
— Навчитися йому можна тільки у вас?
— Я впевнена, що кожна жінка, коли вона хоче відчути оці енергії, може сама навчитися. Було б бажання.
— В сказали, що є рідновіркою. Що це для вас?
— Я тільки приходжу до рідновір’я. Пройшла обряд розхресту, бо усвідомила, що ніякої обітниці я ніякому Богу християн не давала і тому вільна в своїх поглядах. Я на шляху рідновірства, хочу знати своє коріння, як і в кого вірили мої предки. Ці питання мене спонукають дізнаватися все більше нового про рідновір’я.
— Дякую, пані Божено. Йдемо танцювати!
Додамо, що під час Обласного інформаційно-просвітницького заходу «Українська ідентичність: роль громад у формуванні національної ідентичності», який проходив на базі культурно-мистецького центру «Поліська хата», акторка Жінка Божена Абсолютівна урочисто отримала подяку від Управління національно-патріотичного виховання, молоді та спорту ЖОВА «За активну громадянську позицію, за співорганізацію і проведення Обласного етнофестивалю Житичі-2026».
Житомирщина
славиться гарними місцинами, а ще більше
своїми багатогранними людьми. З
неординарною Жінкою
Боженою Абсолютівною я познайомилася
під час відвідування культурно-мистецького
центру «Поліська хата», що в селі
Городське на Коростишівщині.
Перше
враження було незабутнє:
в старовинній хаті під стріхою зібралися
гості, господиня, художниця Інна Величко,
знайомить їх з історією обійстя, а тут
відкриваються двері і до світлиці
заходить — справжня Мотря зі сторінок
книги «Кайдашева сім’я»! Ошатно вбрана
в народний стрій, весела, гонорова, руки
в боки. Знайомимося.
— Пані
Божено, розкажіть звідки ви родом і чим
займаєтеся в «Поліській хаті»?
— Я
родом з села Слобідка, воно поруч з
Городським, а живу вже 19 років у місті
Коростишеві. Закінчила спочатку
Коростишівський педагогічний коледж,
є вчителем молодших класів і
педагогом-організатором. Далі були вищі
освіти, перша є продовженням початкового
навчання, а друга — психологія.
Я
проводжу свята для дітей і дорослих.
Років сім з чоловіком тісно співпрацюємо
з Інною Величко в її культурно-мистецькому
центрі «Поліська хата». У нас утворилася
гарна команда, маємо потужні вистави
«Кайдашева сім’я», «Мавка лісова».
Остання народилася, бо постало питання,
щоб було щось своє рідне, автентичне.
Прагнемо відроджувати нашу культуру,
традиції, можна навіть сказати —
рідновір’я.
В
етносадибу приїздять учні шкіл, студенти,
дорослі. Працюючи з різними категоріями
населення я постійно розвиваюся. Отримані
інтуїтивно знання знову впроваджую в
процесі своєї діяльності.
— Що
сьогодні особисто ви запропонуєте
відвідувачам садиби?
— Ми
будемо водити коловоди, танцювати з
нашими гостями. Маю власну особливу
розробку танцю на пісню «Кожна жінка
то є відьма». Відомо, що відьма — це
відаюча мати, жінка, яка отримує знання
від Всесвіту і Матінки Землі, є Берегинею
власного роду. Також вона ділиться цими
знаннями, а так як кожен рід складає
народ, то ми є Берегинями свого народу.
Під час цього танцю кожна жінка має
відчути, що вона є відаючою матір’ю та
має особливий зв’язок з Землею і
Космосом, є провідником цих сил і енергій.
— Танок
має секрети?
— Так
як ми танцюємо в любу пору року, то
спеціальних вимог не має. Але теплої
пори бажано бути босоніж, щоб краще
відчути контакт із землею. І вдягнути
спідницю, бо це та форма, яка закручує
енергію, яку жінка потім передає своїм
дітям.
— Ви
десь знайшли цей танок чи це ваша особиста
психологічна практика в етнодусі?
— Можливо
це і практика (сміється), але я згадую,
як народився цей танець. Спочатку це
була дуже популярна пісня. На той момент
я якраз прочитала книжку з відичних
знань. Коли ж зустріла у ній слово
«відаюча мати» і роз’яснення, що з
приходом християнства у нас відаючих
матерів почали називати відьмами, у
мене прийшло розуміння — бути відаючою
насправді прекрасно! Далі почала
осмислювати цю інформацію, поступово
приходили певні рухи, згодом їх ставало
ще більше і зараз танець став такий
наповнений та насичений, що я просто
сама кайфую.
— Навчитися
йому можна тільки у вас?
— Я
впевнена, що кожна жінка, коли вона хоче
відчути оці енергії, може сама навчитися.
Було б бажання.
— В
сказали, що є рідновіркою. Що це для вас?
— Я
тільки приходжу до рідновір’я. Пройшла
обряд розхресту, бо усвідомила, що ніякої
обітниці я ніякому Богу християн не
давала і тому вільна в своїх поглядах.
Я на шляху рідновірства, хочу знати своє
коріння, як і в кого вірили мої предки.
Ці питання мене спонукають дізнаватися
все більше нового про рідновір’я.
— Дякую,
пані Божено. Йдемо танцювати!
Додамо,
що під час Обласного
інформаційно-просвітницького заходу
«Українська ідентичність: роль громад
у формуванні національної ідентичності»,
який проходив на базі культурно-мистецького
центру «Поліська хата», акторка Жінка
Божена Абсолютівна урочисто отримала
подяку від Управління національно-патріотичного
виховання, молоді та спорту ЖОВА «За
активну громадянську позицію, за
співорганізацію і проведення Обласного
етнофестивалю Житичі-2026».
