Події 29 вересня не залишилися лише предметом публічної дискусії.
Як стало відомо редакції, до компетентних органів направлено відповідне звернення щодо обставин, які заявники розцінюють як неприпустиме втручання представників громадськості у діяльність органу суддівського самоврядування.
Особливу увагу у зверненні приділено тому, що відбувалося безпосередньо під час процедури обрання голови суду.
За твердженням заявників, сторонніх осіб не запрошували на збори суддів, однак вони перебували у приміщенні під час таємного голосування. Також у зверненні стверджується, що окремі присутні не виконували вимог головуючого щодо дотримання порядку, створювали конфліктні ситуації та намагалися перешкодити проведенню таємного голосування.
Саме ці обставини, на переконання заявників, потребують окремої та принципової правової оцінки.
Громадський контроль — важливий елемент демократичного суспільства. Але чи може він поширюватися настільки далеко, щоб сторонні особи фактично опинялися всередині процедури таємного волевиявлення суддів?
Це вже питання не про те, подобається громадськості конкретний кандидат чи ні. Це питання про межу між законним громадським контролем та можливим втручанням у діяльність суддівського самоврядування.
«Контролювати» не означає підміняти собою законну процедуру
Відкритість судової системи не означає, що будь-яка громадська організація або група активістів отримує право визначати, хто має чи не має висувати свою кандидатуру, вимагати її зняття або впливати на волевиявлення суддів.
У наданому редакції зверненні прямо стверджується, що від судді Анжеліки Дідоренко вимагали припинити участь у процедурі обрання голови суду, а самі дії представників громадськості заявники розцінюють як психологічний тиск та спробу вплинути на інших суддів.
І тут виникає принципове питання.
Якщо під гаслом громадського контролю сторонні особи отримують можливість втручатися безпосередньо у процедуру таємного голосування, де тоді закінчується народовладдя і починається тиск?
Демократія — це не лише можливість контролювати владу. Це ще й система правил, процедур та гарантій, які не можуть змінюватися залежно від того, хто голосніше висловлює свою позицію.
Особливо небезпечно стирати цю межу там, де йдеться про судову владу.
Тепер слово за компетентними органами
У зверненні просять провести перевірку подій 29 вересня, встановити осіб, які безпосередньо брали участь у конфлікті, дослідити оприлюднені відеозаписи та надати оцінку діям сторонніх осіб.
Окремо поставлено питання про перевірку наявності ознак втручання в діяльність судових органів за статтею 376 Кримінального кодексу України. У разі встановлення ознак кримінального правопорушення заявники просять вжити передбачених законом заходів реагування.
При цьому редакція наголошує: направлення звернення ще не означає встановлення вини конкретних осіб. Саме компетентні органи мають відокремити емоційні оцінки від фактів і встановити, чи була поведінка присутніх реалізацією права на громадський контроль, чи певні дії справді перейшли встановлену законом межу.
Редакція стежитиме за результатами
Ця історія для нас не закінчується подіями 29 вересня.
Ми стежитимемо за розглядом направленого звернення та офіційною реакцією компетентних органів.
Суспільство має право знати, чи було забезпечено таємність і свободу волевиявлення суддів та чи отримають належну правову оцінку дії осіб, поведінку яких заявники вважають неприпустимим втручанням у роботу суддівського самоврядування.
Щойно будуть отримані офіційні відповіді та результати перевірки — ми обов’язково до цієї теми повернемося.
Продовження буде.
