Чи знали ви, що видатний співак світової слави Олександр Кіпніс родом з Житомира?
Його дитячий голос звучав у житомирських синагогах, а згодом його бас почули у Відні, Берліні, Лондоні та Нью-Йорку. Між цими двома світами — роки навчання, праці й випробувань.
Історію нашого земляка розповіла популяризатор творчості українських митців Марина Брикайло.
Олександр Кіпніс народився 13 лютого 1891 року в Житомирі, у бідній єврейській родині. Батько торгував пір’ям та іншими товарами, але рано помер від туберкульозу.
Хлопцеві довелося допомагати матері й сестрам: він працював учнем столяра та заробляв співом. Майбутній знаменитий бас тоді співав сопрано.
Шлях до великої сцени пролягав через Варшаву й Берлін. У Варшавській консерваторії Кіпніс спочатку навчався на капельмейстера. Згодом переїхав до Берліна, де опановував вокал у Ернста Ґренцебаха — педагога, серед учнів якого був і легендарний тенор Лауріц Мельхіор.
Поступово його ім’я з’явилося на афішах провідних театрів. Особливе місце в кар’єрі посіли опери Вагнера: Кіпніса запрошували до Байройта, де до виконавців цієї музики висували виняткові вимоги.
Віденська публіка вперше почула його 1929 року — у партіях Мефістофеля в «Фаусті» Гуно та Зарастро в «Чарівній флейті» Моцарта. У 1935–1938 роках Віденська державна опера стала важливою частиною його творчого життя. До Австрії він перебрався, залишивши нацистську Німеччину, а після аншлюсу й тут уже не міг почуватися в безпеці.
У його особистій історії також була музика. У Чикаго співак познайомився з Мілдред Леві, донькою піаніста й педагога Еніо Леві. Вони одружилися 1925 року. У 1930-му в Берліні народився їхній син Ігор — майбутній відомий клавесиніст. Музична історія родини продовжилася вже в наступному поколінні.
Після переїзду до США Кіпніс вийшов на сцену «Метрополітен-опера». Його дебют відбувся 5 січня 1940 року в партії Ґурнеманца у «Парсифалі» Вагнера. Співакові було майже 49 років, і до Нью-Йорка він прибув уже зрілим майстром із великою європейською кар’єрою.
Та його мистецтво варто відкривати й через камерні пісні. У творах Шуберта, Брамса, Гуґо Вольфа можна почути, скільки відтінків мав цей голос і як уважно співак працював зі словом. Збереглися, зокрема, його записи пісень Брамса з піаністом Джеральдом Муром.
Після завершення оперної кар’єри Кіпніс викладав, передаючи свій досвід молодим співакам. Останні роки жив із дружиною у Вестпорті, штат Коннектикут.
Там, у Сполучених Штатах, він помер 14 травня 1978 року, у віці 87 років. Похований на кладовищі Віллоубрук у Вестпорті.
Його життя почалося в Житомирі, а голос став частиною світової музичної історії. І сьогодні старі записи дають можливість почути його самим — за межами дат, титулів і гучних імен на афішах.
Джерело: https://www.facebook.com/share/1FZ1R8X9Qd/
