Ростовцев Михайло Іванович – учений-історик світового масштабу. Народився 10 листопада 1870 року. Навчався у Житомирській чоловічій гімназії, а потім продовжив здобуття освіти у Першій гімназії в Києві, яку закінчив зі срібною медаллю. Вступив на історико-філологічний факультет Київського університету св. Володимира. Невдовзі перевівся у Петербурзький університет, який закінчив 1892 року. Отримав запрошення залишитися при університеті для наукової роботи і викладання тут. Став невдовзі професором цього університету по кафедрі стародавньої історії і класичної філософії, член-кореспондентом Пруської та Британської академій наук і членом Петербурзької академії наук. 1920 року, не сприйнявши радянської влади, емігрував до США. Викладав у Вісконсінському та Єльському університетах. Став одним…
Автор: Геннадій Махорін
Совінський Леонард – польський письменник, поет, драматург і перекладач. Народився 7 листопада 1831 р. в селі Березівка Літинського повіту Подільської губернії (тепер село Любарського району Житомирської області). Батько Ян був польським шляхтичем і знаним на Поділлі музикантом. Мати Леонарда Совінського, Пелагія Павліцька, була українкою. Початкову школу Леонард закінчив у Меджибожі. 1846 року Леонард Совінський успішно закінчив Житомирську Першу чоловічу гімназію і в 1847 році вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Університету св. Володимира. По його закінченні продовжує навчання на медичному відділенні цього ж університету. 1857 р. Леонард подорожував Європою, відвідав Італію, Францію, Німеччину та Польщу. Не відомо, чи знав…
20 жовтня 1865 року народився лікар-практик Віктор Фіофілович Клопотович, чиє життя пов’язане з Житомиром. Народився він у сім’ї священника. Закінчив 1883 року Житомирську чоловічу гімназію, а потім – з відзнакою військово-медичну академію у Санкт-Петербурзі. Працював лікарем у повітовому містечку Летичів Подільської губерні (С.287 Подолье. Адресc-календарь. 1895 г.»). Це був його свідомий вибір – допомагати людям у глухій провінції, куди мало хто хотів їхати працювати. Разом з тим, неподалік уc.Лавринівцях йому дісталася земельна спадщина від батьків. Був депутатом ІІІ Державної Думи. Відбувши свою каденцію, повернувся у с.Лавринівці. Допомагав людям не тільки свого села, а й навколишніх. На власній бричці їхав за…
1 (13) вересня 1885 року у Житомирі помер Юліуш Зарембський – видатний композитор і піаніст. Народився він 3 березня 1854 року в Житомирі у сім’ї службовця Житомирської міської управи. Його мати мала музичну освіту і прищепила сину любов до музики. 1867 року він вступив одразу до другого класу Житомирської чоловічої гімназії. З дев’ятирічного віку уже брав участь у публічних концертах. Його наставницею стала Луція Руцинська, а згодом – Ернест Несвадба і Анджей Янович. Юліуш Зарембський залишив навчання у гімназії і вступив до Віденської консерваторії, яку закінчив за два роки. Важливим періодом у його житті стало навчання у Ференца Ліста. У…
Мало хто знає, але футбол для Житомира це дуже тривала і славетна історія. Сьогоднішні перемоги нашого житомирького «Полісся» це данина футбольній історії міста. Вона бере початок з часу німецької окупації. З початком німецько-нацистської окупації у Житомирі встановлювався так званий «новий порядок» згідно з планом «Ост». Поряд з репресивними заходами щодо єврейського населення, створювалася красива картинка через проведення футбольних поєдинків між місцевими спортсменами і німецькими солдатами. 17 серпня 1941 року у Житомирі в присутності 500 уболівальників відбувся перший футбольний матч між місцевою командою «Тризуб» і командою німецької військової частини, яка була на той час розміщена у нашому місті. Німецькі футболісти перемогли…
Мало знайдеться людей, які так органічно поєднали у своїй творчій діяльності роботу у хоча й близьких, але різних сферах. До таких можна віднести Ніну Петрівну Туміну. Народилася вона 18 квітня 1911 року в Житомирі. Відомо, що Н. П. Туміна 1935 року закінчила Загребську Академію мистецтв. Навчалася у М. Тарталія. Працювала у галузі книжкової і журнальної графіки, станкового і монументального живопису, театрального та кіно декораційного мистецтва. З 1945 року брала участь у виставках у Болгарії. З другої половини 1950-х років жила і працювала в Києві. До числа її кращих робіт мистецтвознавці відносять: картину «На допиті» (1945 р.), оформлення російськомовних книг «Проклятый…
Так, життя цієї унікальної людини пов’язане з Житомиром. Мова йде про Юзефа Анджея Залуського, якого призначили у 1758 році настоятелем кафедрального костелу Святої Софії у Житомирі, який до цього був доктором права Ягеллонського університету, канцлером при королівському дворі у Франції, членом багатьох європейських академій та наукових товариств, одним із організаторів Академії наук у Польщі. Він мав складну долю, зі злетами і падіннями. Народився 12 серпня 1701 року в сім’ї равського воєводи Олександра Залуського. З малих літ уже виявляв інтерес до пізнання нового. Найбільше любив книги: читав їх і збирав власну бібліотеку. Ще у 15-річному віці його бібліотека уже налічувала понад…
21 липня (1 серпня) 1567 року 2-тисячний загін старости Житомирського замку Романа Сангушка завдав поразки у чотири рази чисельнішому московському війську під загальним командуванням московського воєводи Петра Оболенського-Срібного. У вересні того ж року Роман Сангушко з 3-тисячним своїм загоном зійшовся у бою проти московського воєводи Осипа Щербатого і його заступника князя Юрія Баратинського, які заручилися підтримкою татарського загону Сеїт-Мурзи. Незважаючи на те, що ті удвічі переважали чисельно, були вщент розбиті, а обидва московські воєводи захоплені в полон. 1569 року Роман Сангушко став брацлавським воєводою. Він брав участь у завершальній частині переговорів, які проходили в Любліні, щодо об’єднання Великого князівства Литовського…
Серед творців перших українських фільмів поважне місце посідає Юнія Григорівна Майєр (1895 – 1967). Вона народилася 7 липня 1895 року у містечку Червоне, нині Андрушівського району на Житомирщині. Її батько працював механіком на Червоненському цукрозаводі,власником якого був Терещенко. Батько одержав свого часу технічну освіту і вважав, що й донька має навчатися. Тому віддав її в Уманську гімназію, яку Юнія закінчила 1914 року. Подальші воєнно-політичні події не дали змоги продовжити навчання. Зробила це уже на початку 1920-х років. 1923 року вона закінчила художню школу народного мистецтва з кераміки. Маючи нахил і здібності до творчої діяльності, продовжила навчання на живописному факультеті Київського…