Антибіотики – це критично важливі ліки, а не вітаміни. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість.
Протимікробні препарати у світі розділяють на три групи: доступу, спостереження та резерву:
-Антибіотики групи доступу – це препарати першого вибору, з найнижчою ймовірністю резистентності.
-Антибіотики групи спостереження призначають, коли антибіотики першої лінії не діють.
-Антибіотики групи резерву – це препарати, призначені на крайній випадок порятунку життя і здоров’я, коли ніщо інше на інфекцію вже не діє.
Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності є надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати.
Особливо небезпечна стійкість до протимікробних препаратів у час війни. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте, якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів.
Яких рекомендацій важливо дотримуватися пацієнтам?
-Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням.
-Не використовувати антибіотики для лікування вірусних інфекцій.
-Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще.
-Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування.
Щоб запобігти стійкості до антибіотиків, медичним працівникам необхідно:
– Дотримуватися гігієни рук, забезпечувати чистоту інструментів, медичного обладнання та приміщень лікарні.
– Призначати протимікробні препарати лише тоді, коли вони необхідні, відповідно до чинних галузевих стандартів.
– Говорити з пацієнтами про те, як правильно приймати протимікробні препарати, про стійкість до антибіотиків та про небезпеку їхнього неправильного використання.
– Комунікувати з пацієнтами про профілактику інфекцій.
Пам’ятайте: коли справа дійшла до антибіотиків, не керуйтеся порадами пересічних громадян, а орієнтуйтесь на рекомендації медичних фахівців. Якщо ви хворієте, зверніться по медичну допомогу, бо призначати антибіотики – справа лікаря.

