«Як вам водичка? Відчуваєте подорожчання якістю?» — таке запитання сьогодні цілком може поставити собі мешканець Житомира, відкриваючи кран. У центрі міста, за словами мешканців, із кранів тече вода, яка за кольором більше нагадує каву, ніж питну воду. І це відбувається на тлі майже дворазового зростання тарифу.
Для споживача виникає цілком логічне питання: чому він має отримувати з крана воду такого вигляду — особливо після чергового підвищення тарифів?
За воду та каналізацію — вже 82,23 гривні
До 1 серпня 2026 року населення Житомира платило за централізоване водопостачання та водовідведення 37,53 грн за кубометр.
Тепер тариф становить 82,23 грн за кубометр із ПДВ: 36,93 грн — водопостачання і 45,30 грн — водовідведення. Тобто сума зросла більш ніж удвічі. Рішення про нові тарифи виконавчий комітет Житомирської міської ради ухвалив 31 липня.
Сам «Житомирводоканал» пояснював необхідність підвищення здорожчанням електроенергії, реагентів, пального та нестачею працівників. Директор підприємства Роман Ілик заявляв, що електроенергія за чотири роки подорожчала у п’ять разів, реагенти — майже утричі, а паливно-мастильні матеріали — більш ніж удвічі.
При цьому керівник підприємства прямо пов’язував підвищення тарифу з очікуваним покращенням послуг:
«Покращимо якість аварійно-ремонтних робіт, відновлення, якість водопостачання і водовідведення».
Цю обіцянку тепер варто згадати особливо уважно.
Але за ці гроші споживач хоче бачити не «каву» з крана
Є важлива деталь.
На офіційному сайті «Житомирводоканалу» підприємство повідомляє, що його лабораторія цілодобово контролює якість води на різних етапах очищення та досліджує воду з розподільчої мережі, житлових будинків та інших об’єктів.
У протоколі за березень 2026 року, наприклад, середнє значення забарвленості води становило 13 градусів при нормативі не більше 20, а каламутності — 1,24 мг/дм³ при базовому нормативі 0,58, але з можливістю застосування в окремих випадках показника 2,03. Загальне залізо становило 0,27 мг/дм³ при базовому нормативі 0,2.
Тобто лабораторні протоколи та вода, яку конкретний споживач бачить у конкретний момент із крана, — не обов’язково одне й те саме.
Саме тому відео з коричневою водою не доводить автоматично, що вся вода в місті небезпечна для здоров’я. Але воно є достатньою підставою поставити питання про конкретну ділянку мережі, причину зміни кольору та результати аналізу саме з неї.
І тут починається найцікавіше — кредити
Житомирський водоканал уже багато років модернізує систему за рахунок міжнародного фінансування.
У межах Другого проєкту розвитку міської інфраструктури Світовий банк фінансував, зокрема, реконструкцію систем водопостачання та водовідведення. Загальний обсяг фінансування проєкту становив 350 млн доларів США, з яких 300 млн — кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку і 50 млн — фінансування Clean Technology Fund. Житомир був одним із міст-учасників програми.
Причому йшлося не лише про каналізацію.
Документи проєкту для Житомира передбачали реконструкцію водопровідних мереж, насосних станцій та станції водоочищення. Окремо зазначалося, що реконструкція водоочисної станції на Чуднівській, 120 має бути спрямована на покращення якості питної води.
За інформацією самого водоканалу, один із контрактів із реконструкції систем за кошти Світового банку мав вартість близько 17 млн євро, а на момент публікації підприємство заявляло про виконання робіт приблизно на 90%. Вартість кредиту за двома компонентами тоді називали на рівні 6% та 0,75%, із очікуваним погашенням у 2032–2033 роках.
Більше того, у 2025 році Світовий банк погодив збільшення субкредиту для «Житомирводоканалу» ще на 4,317 млн доларів для фінансування заходів із постачання та встановлення станцій водоочищення і водопідйому в Житомирі.
Отже, говорити, що «іноземні гроші взагалі не вкладалися у водопостачання Житомира» — було б неправильно.
Вкладалися. І значні.
Саме тому питання до результату стає ще гострішим.
Де результат?
Містянам цілком логічно поставити кілька простих запитань.
Скільки загалом кредитних коштів було залучено на модернізацію житомирської системи водопостачання?
Які саме об’єкти за ці кошти реконструйовані?
Скільки з них уже введено в експлуатацію?
Який ефект від реконструкції отримали споживачі?
І головне:
чому після багаторічних міжнародних інвестицій та нового підвищення тарифів мешканець центральної частини Житомира може відкрити кран і побачити воду кольору кави?
Це не риторичне питання.
Це питання до ефективності використання коштів, до технічного стану мереж, до контролю якості та до відповідальності комунального підприємства перед споживачами.
82 гривні — це вже не символічна плата
Підвищення з 37,53 до 82,23 грн означає збільшення вартості кубометра приблизно на 119%.
Водночас сам «Житомирводоканал» пояснював, що новий тариф має не просто дозволити підприємству виживати, а створити можливість покращити аварійні роботи, водопостачання та водовідведення.
Тому тепер мешканці мають повне право вимагати не загальних фраз про «складну ситуацію», а конкретного результату.
Якщо вода забарвлена — пояснити причину.
Якщо причина у старих внутрішньобудинкових мережах — назвати адресу та межу відповідальності.
Якщо проблема у міському водогоні — повідомити, що саме сталося і коли це буде усунуто.
Якщо вода відповідає санітарним нормам — оприлюднити результати аналізу саме з проблемної ділянки.
А якщо ні — негайно вжити заходів.
Питання, яке залишається без відповіді
Сьогодні ситуація виглядає парадоксально.
Місто отримувало міжнародне фінансування на модернізацію водної інфраструктури.
На реконструкцію систем залучалися кредитні кошти, які доведеться повертати.
Тариф для населення збільшили більш ніж удвічі.
Сам водоканал заявив, що підвищення має сприяти покращенню якості послуг.
А в результаті мешканець може побачити у власному крані воду, яка візуально нагадує каву.
Звичайно, один випадок не дозволяє робити висновок про якість води в усьому Житомирі. Але він дозволяє поставити цілком конкретне питання:
За що саме житомиряни тепер платять 82,23 грн за кубометр — і коли вони побачать обіцяне покращення якості послуг не у звітах, а у власних кранах? Редакція готова надати можливість КП «Житомирводоканал» та Житомирській міській раді надати офіційний коментар щодо причин появи коричневої води, результатів аналізів із центральної частини міста, виконаних робіт за кошти міжнародних кредитів та того, який конкретний результат для споживача дали ці багатомільйонні інвестиції.
