В Житомирі знову почалися аварійні та планові відключення електроенергії. Тролейбуси стоять, трамваї нікуди не їдуть.
Тому саме час поговорити про те, як це можна було б виправити та забезпечити стабільний рух електротранспорту містом.
Сьогодні сфокусуємося на тролейбусах. Розглянемо кілька прикладів.
Тролейбуси з акумуляторними батареями — надійний та екологічний вид автономного ходу.
Дообладнання існуючого парку тролейбусів тяговими батареями це один з перспективних та найпоширеніших варіантів модернізації.
Батарея накопичує електроенергію, яку тролейбус використовує для руху поза контактною мережею.
Під час руху під дротами її можна заряджати (так зване IMC — In-Motion Charging).
Для такого переобладнання потрібно не тільки встановити самі акумуляторні батареї.
Також необхідна сумісна система керування тяговим приводом, зарядне обладнання, захист і контроль батареї, система охолодження.
Та перевірка міцності конструкції самого корпусу тролейбусу, бо зазвичай все нове обладнання несе додаткову вагу, на яку першочергова конструкція техніки не була розрахована.
В Україні вже є декілька прикладів подібних модернізації, про деякі з них ми вже навіть розповідали:
Миколаїв. У жовтні 2026 року КП «Миколаївелектротранс» модернізувало один тролейбус Дніпро Т203: встановило акумулятори на 20 км автономного ходу та переробило систему керування. [1]
Загальна вартість модернізації склала близько 6 млн грн (≈ 120 тис. євро).
Аналогічним способом в 2024 році підприємство модернізували один з тролейбусів ЛАЗ Е183.
Львів. У 2025 році 10 тролейбусів Електрон T191 ЛКП «Львівелектротранс» дообладнали системами автономного ходу. [2]
Загальна вартість проєкту становила 900 тис. євро, або 90 тис. євро на одну машину (≈ 3,90 млн грн). Проект реалізований за кредитні кошти Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Заявлений автономний пробіг — приблизно 15–20 км. Модернізацію проводили на потужностях виробника тролейбусів — заводу Електрон.
Дніпро. У 2024 році КП «Дніпровський електротранспорт» дообладнало один тролейбус БКМ-321 батареями. [3]
Автономний хід тролейбуса збільшили приблизно з 500 метрів до 20 км. Роботи виконали фахівці підприємства.
Загальна вартість склала близько 65 тис. євро (≈ 2,9 млн грн).
Кременчук. Тут батареями дообладнали 15 тролейбусів Богдан Т701. [4]
У 2022–2023 роках КП «Кременчуцьке тролейбусне управління імені Л. Я. Левітана» модернізувало близько половини своїх тролейбусів Богдан.
Вартість одного комплекту батареї із зарядної станції коштував близько 60-120 тис. євро. Ціна росла протягом років.
Заявлена дальність автономного ходу — щонайменше 20 км. Для модернізації використовувалося обладнання заводу «Політехносервіс».
Ці приклади показують, що модернізація може бути значно дешевшою за придбання нового тролейбуса. Водночас вартість батарейного комплекту не завжди дорівнює повній вартості переобладнання.
На кінцеву ціну дуже впливає можливість системи керування тяговими двигунами коректно працювати разом з батареями автономного ходу. Якщо такої можливості немає — систему потрібно замінювати, що коштує суттєвих коштів.
Також існують варіанти дообладнання тролейбусів дизель-генератором (ДГУ).
Дизельний двигун приводить в дію генератор, який вже в свою чергу забезпечує енергією тролейбус.
Кривий Ріг. КП «Міський тролейбус» ще з 2014 року модернізує тролейбуси ЮМЗ Т2 під час капітальних ремонтів та дооснащує їх генераторними установками. [5]
На квітень 2026 року в місті є вже 14 тролейбусів із ДГУ.
Вони працюють на міських маршрутах як від контактної мережі, так і на ділянках без неї.
Для модернізації ЮМЗ Т2 використовується генератор потужністю близько 88 кВт, що при 130 кВт тяговому двигуну, дозволяє тролейбусу повноцінно їздити з пасажирами на маршрутах, а не лише використовувати генератор як резерв для обʼїзду ДТП.
Одеса. Тут нові тролейбуси БКМ-321, придбані у 2017–2018 роках, також мають ДГУ. [6]
Тут дизельна встановлюється дизельна установка потужністю близько 30 кВт при тяговому двигуні 150 кВт. Тому цей ДГУ можна розглядати виключно як допоміжний або аварійний варіант, а не повноцінний автономний хід.
В Одесі таких тролейбусів налічується 47. Всі вони були придбані за кредитом ЄБРР.
Також не варто забувати і про швейцарські тролейбуси з Люцерну, які передали Житомиру. [7]
Всі вони також обладнанні дизель-генераторами на базі двигуна Iveco. Це дозволяє тролейбусу рухатися в автономному режимі у разі перешкод на дорозі або проблем з контактною мережею.
Головний висновок з цього всього один — електротранспорт потрібно готувати до роботи в екстремальних українських умовах.
Тому наявність автономного ходу на тролейбусах — це не розкіш, а потрібна для стабільної роботи системи річ.
Не обовʼязково купляти для цього нові тролейбуси з автономним ходом. Досвід інших українських міст показує, що вже наявний парк рухомого складу можна модернізувати для автономної роботи.
Бо головне у вирішенні проблеми роботи тролейбусів під час відключень — це визнати її почати працювати над її вирішенням, а згадувати всюди, що «а ось взяли б ми кредит на тролейбуси з автономним ходом…»
Телеграм-канал «Транспорт Житомира»
