Старшого сина Софії Радіон зарахували до житомирського дитячого садка без вимог щодо наявності міжгромадських угод. Проте під час оформлення середнього сина процедура передбачала додатковий етап — укладення меморандуму чи договору між Житомиром та громадою, де зареєстрована дитина. Хоча дитину згодом зарахували до закладу, мати продовжує судовий процес. Мета позову — перевірити правомірність рішень міськвиконкому, які регулюють прийом дітей без місцевої реєстрації. Судовий спір та аргументи сторін розбираємо на основі матеріалів справи та пояснень позивачки.
У серпні 2023 року родина Софії Радіон переїхала до Житомира. Старший син одразу почав відвідувати один із житомирських закладів дошкільної освіти. За словами Софії, вона зареєструвала дитину в електронній черзі та принесла документи безпосередньо до садка. Додаткових умов тоді не виникало.
У серпні 2025 року Софія зареєструвала середнього сина в електронній черзі до того самого закладу. Під час подальшого оформлення постало питання про необхідність укладення договору між громадами. Оскаржувані положення рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради передбачають особливий порядок зарахування дітей, зареєстрованих за межами Житомирської міської територіальної громади, і пов’язують його з міжгромадськими домовленостями щодо відшкодування витрат на утримання дітей.
Хлопчика згодом зарахували, однак судове оскарження триває. Позивачка прагне довести, що застосування оскаржуваних положень створює перешкоди в реалізації дітьми права на дошкільну освіту, а також може створювати умови для непрозорих рішень під час зарахування.
Юридичні підстави та суть колізії.
Середній син Софії Радіон зареєстрований у Феодосіївській територіальній громаді Київської області, хоча фактично родина проживає в Житомирі. Саме розбіжність між місцем реєстрації дитини та фактичним місцем проживання родини стала ключовим фактором у подальшому офіційному листуванні з органами влади та профільними установами.
Рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 26 травня 2020 року № 583 встановлює, що зарахування дітей із реєстрацією в інших громадах здійснюється на підставі меморандуму та угоди про відшкодування витрат на утримання дітей. Оскільки такі договори укладають виключно органи місцевого самоврядування, а не фізичні особи, батьки не мають прямого юридичного впливу на цей процес.
У зв’язку з цим Софія порушила два питання:
1. Чи може право дитини на доступ до дошкільної освіти в комунальному закладі залежати від наявності чи відсутності міжгромадських угод, на укладення яких батьки не спроможні безпосередньо вплинути?
2. Чи зобов’язує чинне законодавство України батьків ініціювати або забезпечувати підписання таких документів між органами місцевого самоврядування?
Позиції сторін.
Щоб розібратися в ситуації, Софія зверталася до керівництва дитсадка, міської ради, Міністерства освіти і науки, Освітнього омбудсмена, а також до громади, де зареєстрована дитина. Офіційні відповіді та матеріали судової справи виявили різні погляди на проблему.
Позиція Міністерства освіти і науки (МОН).
У листі від 29 травня 2026 року МОН зазначило: закон не зобов’язує батьків укладати чи ініціювати будь-які угоди між громадами. Це виключна компетенція органів місцевої влади. Водночас у міністерстві додали, що не мають повноважень оцінювати, чи є законними рішення Житомирської міської ради.
Позиція Освітнього омбудсмена.
Освітня омбудсменка Надія Лещик у своїй відповіді від 12 червня 2026 року звернула увагу: якщо прийом до дитсадків прив’язувати лише до «прописки», це може обмежити право дитини навчатися в найближчому закладі. Офіс омбудсмена виявив готовність долучитися до справи, і 7 жовтня суд затвердив їх як третю особу в процесі.
Аргументи Житомирського виконкому.
У відзиві на позов міська влада просить суд відмовити Софії в її вимогах. Позиція виконкому спирається на закони «Про освіту» та «Про співробітництво територіальних громад». Міська рада вважає, що принципи децентралізації якраз і передбачають взаєморозрахунки між бюджетами, коли громади співпрацюють.
За поясненням виконкому, зарахування здійснюється на підставі електронної черги та наявності вільних місць. Однак якщо дитина не має житомирської реєстрації, зарахування можливе виключно за наявності меморандуму. Батькам рекомендують звернутися до ради громади, де зареєстрована дитина, із заявою щодо відшкодування витрат. Після укладення договору та проведення розрахунків відповідна рада подає Департаменту освіти клопотання про зарахування.
При цьому офіційного алгоритму дій на випадок, коли меморандум відсутній, немає. Батьки не мають реальної можливості вплинути на його укладення.
Водночас у листах виконкому по-різному пояснюється мета рішення № 83. У відповіді від 29 травня 2026 року, надісланій Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини, зазначено, що рішення мало сприяти батькам, які зареєстровані за межами Житомира, але офіційно працюють у місті та сплачують тут податки. У листі від 4 червня 2026 року цей критерій не згадується. Водночас вимоги щодо офіційного працевлаштування батьків у Житомирі немає і в тексті самого рішення № 583.
Зарахування «по обміну» та юридичне продовження спору.
За письмовими поясненнями Софії Радіон до суду, 25 червня 2026 року Департамент освіти у внутрішньому листі зазначив, що дитину не зараховано через відсутність у Феодосіївської громади наміру оплачувати витрати на її утримання.
Проте вже 2 липня Софія отримала направлення з приміткою про зарахування «по обміну» із закладом, який не входить до планової мережі навчальних закладів громади і фактично не функціонує. Позивачка наголошує, що до цього закладу вона не зверталася.
Отримання місця не припинило судового спору. Софія просить визнати протиправними та нечинними: рішення № 583 від 26 травня 2020 року; пункт 3 рішення № 469 від 15 квітня 2026 року.
Серед ключових обставин — різний досвід зарахування двох дітей до одного закладу. У родині є третя дитина, тому питання доступу до дошкільної, а згодом і шкільної освіти може знову виникнути.
Суспільний інтерес та статус судового розгляду.
Протокольною ухвалою від 7 жовтня 2026 року суд залучив до участі у справі як третіх осіб освітнього омбудсмена Надію Лещик, Департамент освіти Житомирської міської ради та громадську спілку «Правозахисна громадська спілка “Освіту — в законне русло”». Третім особам встановлено 15 днів з дня отримання документів для подання письмових пояснень.
Справа вже виходить за межі інтересів однієї родини. На засіданні були присутні не лише сторони процесу, а й журналісти, представники ГО «Освітній та культурний баланс» (які спостерігають за справою як вільні слухачі) та інші зацікавлені особи. Один із присутніх зазначив, що прийшов як дідусь, бо має онуків і цікавиться вирішенням цього питання для міста. Це свідчить про зростаючу увагу до питання доступу дітей до дошкільної освіти в умовах міжгромадських розрахунків.
Наступне відкрите засідання у справі № 240/19751/26 призначене на 4 листопада 2026 року о 10:00 у Житомирському окружному адміністративному суді (вул. Бориса Лятошинського, 5). Суд ще не ухвалив рішення по суті.
Пошук системних рішень та запрошення до діалогу.
Справа порушує питання, важливе не лише для однієї родини: як мають узгоджуватися право дитини на дошкільну освіту, місце її реєстрації та фінансові механізми між громадами.
ГО «Освітній та культурний баланс» наразі не робить висновків про масштаб подібних випадків у Житомирі. Щоб зрозуміти, чи це поодинокий випадок, чи ширша тенденція, потрібні додаткові підтверджені факти та документи.
Пропонуємо читачам долучитися до обговорення цієї теми в коментарях під матеріалом або надіслати свої спостереження на нашу електронну пошту [email protected]. Нам цікаво дізнатися, чи є подібні випадки застосування міжгромадських угод поширеними.
Для обміну досвідом пропонуємо відповісти на кілька питань:
- З якими саме аргументами, умовами чи роз’ясненнями органів влади або закладів освіти ви стикалися під час зарахування дітей?
- Чи фіксувалися особливі умови прийому у письмовій формі?
- Чи вдалося у підсумку знайти правове або компромісне рішення?
Будь-які надіслані особисті думки чи історії не оприлюднюватимуться без вашої згоди. Мета цього обговорення — дослідити реальну практику, зафіксувати позиції учасників процесу та допомогти громаді побачити повну картину для пошуку зрозумілих і збалансованих правил прийому до закладів освіти.
Ірина Губар ГО «Освітній та культурний баланс», фото з соціальних мереж і «Журнал Житомира».
